Кіммерійці — найдавніший з відомих у писемній історії народів Північного Причорномор’я.
Їм присвячено досить багато наукових праць та гіпотез як історичних, так і археологічних. Пошуки археологічних відповідників цьому народу тривають вже декілька десятиліть, проте остаточне вирішення цієї проблеми, на мою думку, поки що залишається справою майбутнього.
Воно стане можливим тільки після відкриття на території Малої Азії пам’яток історичних кіммерійців часів існування держави Лігдаміса, тобто тільки після вивчення матеріального комплексу цих пам’яток методами археології та порівняння цього комплексу з археологічними матеріалами Євразійського степу.На сьогодні на території України виділені такі хронологічно найпізніші пе- редскіфські культурні об’єднання — Чорноліська культура [Тереножкин, 1961]; чорногорівська та новочеркаська групи пам’яток [Тереножкин, 1976]; пізні етапи Висоцької, Лужицької та Гава-Голіградської культур (озброєння яких я об’єднав в одну “дністровську” групу) [Klochko, 1993]). Ми з В.Ю. Мурзіним пов’язали виникнення Чорногорівської групи з першою навалою кочовиків — “протоскіфів” зі Сходу Євразії [Клочко, Мурзин, 1987], а О.Р. Дубовська виділила її в окрему археологічну культуру [Дубовская, 1993].
Карта 6. Культури “кіммерійської” доби (900-700 ВС).
У зв’язку з тим, що безпосередньо передскіфські пам’ятки були виділені не так давно, то і зброя цього часу ще не була об’єктом спеціального дослідження. Розглядалися лише окремі категорії цієї зброї: мечі і кинджали [Тереножкин, 1975] та деякі типи наконечників стріл [Клочко, 1978; 1979]. Більш традиційним є розгляд зброї кіммерійського часу як прототипів скіфського озброєння [Мелюко- ва, 1964; Іллінська, 1973; Клочко, 1982; Шрамко, 1984]. У цих працях були розглянуті окремі питання типології, хронології та походження кіммерійської зброї, проте їх “скіфська” направленість не дозволила авторам виділити цю зброю як самостійний об'єкт досліджень.
Пам'ятки кіммерійського періоду відкривають в Україні нову епоху — добу раннього заліза — епоху переходу в степу до кочового скотарства, засвоєння заліза як основного матеріалу для виготовлення головних типів знарядь праці та зброї, епоху значних етнічних та культурних змін у цьому регіоні. Сума усіх цих чинників відбивається на специфіці дослідження пам'яток кіммерійського періоду, проявляючись у складностях вирішення проблем хронології, походження окремих видів речей та цілих культурних комплексів, генетичного зв'язку та визначення культурної належності окремих речей і цілих комплексів. Бурхливі історичні події цього періоду відбилися і у значній різноманітності видів та форм зброї, знайденої в “кіммерійських” пам'ятках. У своїй роботі я розглядаю, перш за все, зброю з каменю, кістки та бронзи, намагаючись простежити доживання традицій бронзової доби. Залізну зброю цього часу я використовую лише як “фон” для пояснення зникнення того чи іншого виду бронзової зброї.