Київська культура

На північ від Черняхівської культури, на широкій смузі порубіжжя Лісу і Лісостепу Дніпровського Лівобережжя роз­ташовані пам’ятки Київської культури. Вони відомі в Подв­оєнні, Посейм’ї, а також у верхів’ях Сули, Псла, Ворскли і Сіверського Дінця.

Пам’ятки Київської культури були відкриті наприкінці 40-х - на початку 50-х рр. В. Даниленком на околицях Києва, звідси назва культури. Зараз на теренах України та прикор­донних з нею районів Білорусі й Росії зафіксовано понад 200 поселень і могильників.

Київська культура тісно пов’язана із Зарубинецькою, але не була прямим її продовженням. Вона становить окремий культурно-археологічний комплекс.

Поселення переважно невеликі - 0,5-2 га. Вони займають край першої або другої надзаплавної тераси, підвищення в ме­жах заплав тощо. Житла розташовані на значній відстані одне від одного, тому виявлено їх порівняно мало, навіть на тих по­селеннях, на яких відкрита значна площа. Серед них перева­жають напівземлянки, форма яких близька до квадрата. До­сить типовими є ями від центрального стовпа та вогнища в се­редній частині чи в одному з кутів житла (мал. 1:3). Зрідка зустрічаються глинобитні печі з черенями, підбитими ке­рамікою. Стіни жител були складені з колод у вигляді зрубу або кріпилися вертикальними стовпами. На ділянках між житлами знаходилися численні ями-льохи, іноді - відкриті вогнища або печі, господарські будівлі.

Могильники Київської культури досліджені слабо. Нині відомо близько десятка невеликих могильників та кілька по­одиноких поховань. Вони розташовані біля поселень і не ма­ють зовнішніх ознак. Усі поховання - трупоспалення. В мо­гильних ямах разом з перепаленими кістками небіжчика помічені сліди тризни у вигляді фрагментів битого посуду і кісток тварин. В окремих похованнях зустрічаються металеві предмети (фібули, пряжки та інше), якими прикрашали одяг.

Кераміка Київської культури ліпна. Кухонний посуд пред­ставлений різноманітними горщиками і плоскими дисками-

Мал. 10.

Ліпна кераміка Київської культури (за Р. Терпиловським). 1-14, 16 - горщики; 15, 17, 19, 20 - миски; 18 - кухлик;

21-24 - сковорідки кришками. Є і товстостінні великі посудини для збереження припасів. Окрему невелику групу становить столовий посуд - миски і низькі горщикоподібні посудини з чорною лискова- ною поверхнею (мал. 10). Подекуди зустрічається кераміка, виготовлена на гончарному крузі. Цей сіро глиняний гончар­ний посуд попав сюди від населення Черняхівської культури.

Крім кераміки, на київських пам’ятках зустрічаються зна­ряддя праці, побуту та прикраси. Знайдено залізні ножі, сер­пи, скобелі, свердла, мініатюрне ковадло, пружинні ножиці тощо; відомі бронзові фібули, пряжки, лунниці, прикраси з виїмчастою емаллю, браслети, срібні пластинчасті підвіски, скляні та пастові намистини, кістяні гребені, проколки, лощи- ла для вичинки шкіри. Частина цих предметів імпортувалася від населення Черняхівської культури. Потрапили сюди і ок­ремі амфори.

Датується Київська культура від кінця II - початку III ст. до середини V ст. н. е. У цих межах її можна розділити на три хронологічні періоди: ранній - кінець II - середина III ст., се­редній - друга половина III - IV ст., пізній - друга половина IV - перша половина V ст.

Населення Київської культури мало зв’язки як із носіями культур лісової зони Східної Європи, так і з племенами Чер­няхівської культури.

Археологічні знахідки підтверджують співіснування різно- культурних груп населення.

Етнічна належність носіїв Київської культури є предметом дискусії. Більшість археологів вважають її слов’янською з домішками балтів.