Іменьківська культура

Не можна не назвати ще одну групу ранньосередньовічних старожитностей, відомих під назвою Іменьківської культури, де слов’яни становили частину її носіїв.

Її дослідження почалися в останні десятиліття минулого століття.

Пам’ятки цієї культури розташовані в Самарському По­волжі від Нижньої Ками на заході до середньої течії р. Іж на сході. Відкрито понад 600 поселень та ґрунтових могильників.

Поселення в основному займають площу до 2 га, але зус­трічаються й невеличкі поселення в 0,2 га та великі - до 20 га. Вони розташовані на околицях високих надлугових терас, інколи на мисах, прорізаних ярами. Відомі невеликі городища площею до 0,5 га, що займають високі мисові останці в меанд­рах річок та на ділянках між ярами. Вони укріплені з напіль­ного боку земляними валами на дерев’яній основі та ровами.

Виявлені житла характеризуються різнотиповістю. Це на­земні великі житла площею 40-70 кв. м стовпової конст­рукції, дещо заглиблені в ґрунт, або квадратні напівземлянки, заглиблені в ґрунт на 0,4-0,7 м, зрубної конструкції пло­щею від 13 до 64 кв. м. На одному із поселень відкрито слабкі сліди великого видовженого житла площею 105,34 кв. м. Житла супроводжувались великою кількістю господарських ям переважно грушоподібної або циліндричної форми. На од- йому із городищ відкрито залишки залізоплавильних горнів, знайдено відливні формочки, тиглі, готові вироби, шлаки, що засвідчує наявність металообробних ремесел.

Відомі безкурганні могильники, у яких виявлено по кілька десятків поховань - трупоспалень. Спалення покійників здійснювалися на стороні, їхні останки вкладали в ямки діамет­ром 0,5-1 м. У ями разом з останками трупоспалення ставили ліпні посудини, а також прикраси, ножі, шила, пряслиця тощо.

У побуті користувались ліпним посудом. З глини виробля­ли пряслиця, антропоморфні фігурки, фігурки свійських тва­рин. Інвентар Іменьківської культури складали також земле­робські знаряддя: наральники, серпи, коси-горбуші, мотики, жорнові камені; деревообробні: сокири, долота, молотки, струги; універсальні: ножі, зубила, напильники, пінцети то­що. Вироби з кольорових металів представлені скроневими підвісками, поясними пряжками, накладками та ін.; зброя - залізними наконечниками стріл, дротиків, списів, кістяними наконечниками стріл. Все це вказує на досить розвинуте ремесло в племен Іменьківської культури.

Іменьківська культура, що датується У-УП ст., засвідчує інфільтрацію слов’ян, переважно вихідців із Київської культу­ри, далеко на північний схід - у Самарське Поволжя. За її матеріалами досить виразно проглядаються як елементи угро- фінського та тюркського субстрату, так і нашарування культур­них залишків слов’янських вихідців з Верхнього Подніпров’я.