ДОСЛІДЖЕННЯ В КНИШІВСЬКОМУ ГОРОДИЩІ

П.Я.Гаврши

Дані про городище скіфської доби на правому березі Псла поряд с.Кни- шівка Галицького р-ну на Полтавщині стали з’являтися в. науковій літературі ще на початку XX ст.¹ Але перші розкопки цієї пам’ятки було проведено ли­ше у 1954 р.

Розкоп 1993 р. в Книшівському городищі було закладено у південно-схід­ній частині головного укріплення біля захисного валу. Він став останньою складовою частиною великого суцільного розкопу, який планомірно вівся від крайньої східної точки головного укріплення. Площа розкопу 1993 р. охопила 1044 кв.м.

Культурний шар в межах розкопу не однорідний. Умовно можна виді­лити дві частини. Першу з них окреслимо смугою шириною 10-12 м вздовж насипу кільцевого валу. Саме тут проходить материкова улоговина глибиною від 0,3 до 0,6 м, яка утворилась в результаті вибирання грунту для насипу валу. Улоговина заповнилась культурними нашаруваннями переважно IV ст. до н.е. Вони виявились перекритими полою розсунутого валу. Культурні решт­ки тут залягають до глибини 1,3-1,8 м, а місцями — до 2 м від сучасної по­верхні. В нижніх шарах улоговини часто трапляються дрібні головешки, де­ревне вугілля, попіл, потрощені людські черепи, особливо це стосується пів­денної ділянки розкопу (рис.1). Вся прилегла до валу частина городища має добре насичений знахідками культурний шар.

До другої частини розкопу відходить вся інша його територія. Товщина культурного шару тут становить 0,55-0,65 м.

Загалом в межах розкопу 1993 р.(включаючи й археологічні комплекси) виявлено 1433 індивідуальних знахідок та 43085 одиниць масового археоло­гічного матеріалу: битого посуду, кісток тварин, шматків глиняної обмазки, ка­менів тощо.

В культурному шарі розкопу зафіксовано 1200 індивідуальних знахідок

та 37183 знахідки масового матеріалу. По кількості на першому місці стоять уламки ліпного посуду. Цілі посудини чи їх розвали трапляються рідко.

Горщики є найбільш численною групою ліпного посуду — 363 уламки вінець, 23 уламки днищ, кілька фрагментів стінок тулуба та великих фрагмен­тів (рис.2,6;3,2,4-6,Я). Майже повністю вціліло малорозвиненого профілю гор­нятко висотою 8,2 см при діаметрі вінця 8 см з добре обробленою і обпаленою поверхнею (рис.2,2). Розвал великого горщика, який вдалося частково склеїти, а потім графічно реконструювати (рис.2,/), має розвинений профіль тулуба, але нестійке (всього 9,3 см в поперечнику) днище. Висота горщика сягає 36 см, діаметр вінця — 26 см. Зовнішня сторона краю вінця прикрашена паль­цьовими защипами, попід защипами — круглими протинами.

Статистична обробка даних про уламки вінець горщиків показує, що банкоподібні посудини в Книшівському городищі не мали значного поширен­ня. Вони становлять лише 0,55% горщиків. Малопрофільовані вінця репрезен­тують 30,3%, а з розвиненим профілем — близько 69% горщиків. Більшість посудин має закруглені краї вінець.

Орнаментовано 93,11% горщиків. Орнамент зроблено різними спосо­бами: пальцьові вдавлення або зашипи, круглі протини або наколи, нарізки реб­ром тріски, сформований або наліпний валик, гострим кінцем накреслений візе­рунок з геометричних фігур. Одні горщики мають орнамент, що виконаний од­ним способом (19,28%), інші — двома (68%), значно рідше трьома (5,79%), утворюючи різноманітні комбінації Прикрашали горщики переважно на вінцях, а також на шийці, рідко на тулубі і зовсім рідко — біля днища.

Рис.1.

План розкопу 1993 р. в голов­ному укріпленні Книшівського городища.

Умовні позначення:

1 — ями та їх порядкові номери;

2 — глиняні вівтарі- жертовники;

3 — руїни печі;

4 — глиняна обмазка, попіл, деревне вугілля;

5 — дерн;

6 — культурний шар;

7 — материк;

8 — відмітка нівелювання відносно репера.

Миски серед керамічного посуду представлені значно скромніше: одна ціла посудина, 32 уламки вінець і одне днище (рис.2, 5). Панівне становище належить мискам з плавно вигнутими стінками корпусу до вертикальних ві­нець, верхній край яких горизонтально зрізано, по внутрішньому краю сфор­мовано більше або менше виступаючий гострореберний бортик. Такого типу миски становлять 53%. Єдина майже вціліла миска теж належить до описа­ного типу (рис.2,5). Діаметр вінця її — 16,5 см, висота — 6,5 см. Миски з ор­наментом у Книшівському городищі — рідкісне явище. В колекції 1993 р. є вінце з бугоркоподібним виступом (рис.3,9), а також з круглими протинами вздовж краю (рис.3,10).

Уламки корчаг, кубків, глечиків траплялися ще рідше — їх виявлено ли­ше 20. Половина з них репрезентує посудини з конусовидною горловиною і відтягненими назовні вінцями. Поверхня цієї групи посуду майже завжди ре­тельно оброблена, пригладжена, інколи лискована. Винятком є невелика кор- 252 чага з шерехатою поверхнею, на якій накреслено візерунок у вигляді ялинок

та концентричних кіл (рис.3,3). Зберігся великий фрагмент верхньої частини

цієї посудини (діаметр вінця 9 см).

Чудовим доповненням ко­лекції ліпного посуду можна наз­вати чашу на високій конічній під­ставці (рис.З,/).

Частина посуду, вірогідно, глечиків, мала ручки різних форм та розмірів, окремі з яких прикра­шено канелюрами або візерунком (рис.2,4,7; 37Jl,12).

Технічна кераміка в куль­турному шарі представлена в пер­шу чергу пряслами різно-манітних форм (58 штук), при перевазі ко­нічних та сферичних. Два прясла мають накреслений візерунок: од­не — солярний знак у вигляді хреста, друге — композицію з ду­гоподібних ліній та крапок. Загад­кові глиняні „конуси” репрезенто­вані 268 уламками та 14 цілими виробами. Трапляються скупчен­ня „конусів” по кілька штук.

Культова кераміка з розколу 1993 р.

Частина з них має по два протилежні пальцьові вдавлення на боках. В колек­ції також, виготовлені зі стінок керамічних посудин, — маленькі трикутнички з отвором для підвішування біля вершини, невеликі ліплені кулі тощо.

Культова кераміка репрезентована мініатюрними вотивними посудинка­ми (рис.4,/-/3), зооморфними фігурками свійських тварин, невеличкими моде­лями хлібин та коржів (рис.4,/4). Одна з мініатюрних чашечок висотою всього 3,3 см та діаметром 4,8 см вздовж вінця прикрашена тоненькими протинами (рис.4,/0). Рідко трапляються серед культових речей мініатюрні глиняні ло­жечки (рис.4,/5):

Металеві вироби в матеріалах розкопок 1993 р. займають визначне міс­це: 26 ножів, 9 шил, 2 уламки серпів, пробоєць, зубило, стамеска, уламки віс- трів меча, втулка дротика, платівка від захисного панциря, 2 пряжки від кінсь­кої збруї, 8 шпильок, уламок браслету та інше (рис.5,7-20; 6,/-35). Про місце­ву чорну металургію свідчать знахідки залізного шлаку та уламків стінок горну (62 прим.), бурого залізняку². Бронзових виробів менше: 5 вістрів стріл V-IV ст. до н. е., З шпильки, 2 тонких платівки для облицювання дерев’яного посу­ду, 2 трубочки-пронизки, уламок сережки, браслету, вінця казана (рис.7,/-/5).

Рис.5.

Книшівське городище.

Залізні ножі з розколу 1993 р

1.3,5 — залізо та кістка.

З кам’яних знарядь відзначимо 7 уламків кварцитових зернотерок та 7 розтирачів кулястої та кубічної форми, 13 прямокутних точил та 6 точил- брусків з отвором для підвішування з пісковику, гальки, кремінь (рис.8,/-/4).

Кістяні вироби (рис.7,16-30) представлені вістрям стріли, уламком про­колки, знаряддям для плетіння кошиків, полірованою трубкою (довжина 3,4 см, діаметр 1,1-1,2 см), лощилом з астрагалу. Представницькою є група заго-

Залізні знаряддя (1993 р.).

товок пластин для руків’я ножів (7), а також підготовлених для виробництва розщеплених та підтесаних кісток (7).

Серед античного імпорту в Книшівському городищі найбільш численни­ми є уламки амфор VI-IV ст. до н. е. — 15 індивідуальних знахідок та 157 в масовому матеріалі. Виявлено кілька уламків чорнолакових посудин (канфа- рів, лекіфів, ваз) та кружального посуду. Найбільший фрагмент з ручкою ре­презентує канфар рубежу IV-III ст. до н.е. Доповнюють колекцію привізних ре-

Рис.7.

Книшівське

городище.

Зброя, прикраси та знаряддя праці (знахідки 1993 р.).

1-15 — бронза;

16-30 — кістка.

чей дві склопастові намистини: перша — перламутрового кольору, друга — голубого з біло-блакитним очковим візерунком.

Під час розкопок 1993 р. виявлено велику кількість остеологічних мате­ріалів. Серед масового матеріалу, не взятого до колекції, нараховується 9810 знахідок з культурного шару та 1368 з археологічних комплексів. Визначено 426 знахідок кістяних решток. Свійські тварини представлені таким чином: ве­лика рогата худоба — 37,33%, свині — 24,8%, дрібна рогата худоба —

16,89%, коні — 11,44%, собаки — 6,8%.

На території розкопу 1993 р. виявлено і дослід­жено понад 50 археологіч­них об’єктів та комплексів (рис.1). Це кілька жител, господарських та виробни­чих приміщень, також льо­хів, зернових ям, надвірних печей, глиняних вівтарів- жертовників тощо. Будівлі були наземними, але частково (до 0,2-0,6м) опуще­ними в грунт, зрубної конструкції, стіни і стеля часто обмазувалися глиною.

В центральній частині головного укріплення нами було закладено роз- відковий розкоп площею 60 кв. м. Встановлено, що вся територія Книшівсь- кого городища була щільно заселеною, в центрі її сформувався добре насиче­ний культурними рештками шар товщиною 0,5-0,6 м.

Завершено дослідження захисних споруд та в’їзду в південно-східній час­тині головного укріплення. Вдалося простежити сліди кількох великих пожа­рищ, якими було знищено дерев’яну фортечну стіну навколо городища. В’їзд до городища проходив через браму у вигляді коридору довжиною 10 м і шири­ною 2,5 м, збудовану з могутніх вертикально вкопаних стовпів та горизон­тально укладених плах. Імовірно, цю споруду зверху вінчала вежа з бійниця­ми для захисників.

Проведено дослідження в пригороді Книшівського городища. Тут тран­шеєю 32x2 м здійснено перетин валу та рову, що тепер розорюються. Виясне­но, що вал доповнювала дерев’яна конструкція, яку після пожарища віднов­лювали, а вал та рів збільшували. Перед валом (зберігся на висоту 1 м) прохо­див рів лінзовидного профілю шириною 6 м і глибиною 1,1 м.

Розкоп у пригородді в 75 кв.м було закладено поблизу описаного пере­тину валу. Порівняно бідні матеріали, відсутність житлових та господарчих при­міщень свідчить на користь того, що пригороддя використовувалось переважно •7 для господарських потреб, та, наприклад, захисту домашнього стада. Але для ос­таточних висновків потрібні ще додаткові розкопки. Виявлені тут матеріали да­туються IV ст. до н. е.

Рис.8.

Книшівське городище.

Кам’яні знаряддя

(1993 р.).

Отже, дослідження 1993 р. завершили шестирічний період систематич­них розкопок експедицією Полтавського педінституту Книшівського городища. Основний його підсумок полягає в тому, що планомірно суцільним розколом досліджено площу понад 5 тис. кв.м, де виявлено більше трьохсот археологіч­них об’єктів та комплексів. Важливе значення мають дослідження фортифіка­ційних споруд, що дало можливість більш точно встановити хронологію Кни­шівського городища та окремі етапи його історії.

Література •

1. Падалка Л.В. О древних городках, городищах и насыпанных валах на террито­рии нанешней Полтавской губ. / / Труды ПУАК. — Вып.1. — Полтава, 1905. — С. 173,190-191; Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные (змиевые) валы по течению рр.Псла и Ворскли // Труды XIII АС. — Т.1. — M., 1907. — С. 168; Макаренко Н.Е. Городища и курганы Полтавской губернии: (Сборник топографи­ческих сведений). — Полтава, 1917. — С.2.

2. Ильинская ВЛ. Памятники скифского времени в бассейне р. Пела / / CA. — M., 1957. — Т.27. — С.243-248.

3. Гавриш П.А. Городище скифского времени у с.Кнышовка / / ОДПАП. Третій обл. наук.-практ. семінар: ТД. — Полтава, 1990. — С. 134-137; Його ж. Нові архео­логічні дослідження Книшівського городища скіфського часу на Пслі / / 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею: М-ли ювілейної наук. конф. — Археологія Пол­тавщини. — 4.2. — Полтава, 1991. — С.63-65; Його ж. Житла Книшівського городища / / АЗ ПКМ. — Полтава, 1992. — Вип.1. — С.57-68; Його ж. Краткие итоги исследования Кнышовского го родища скифского времени на Пеле / / Исто­рия и археология Слободской Украины: ТДС. — Харьков, 1992. — С.97-99; Його ж. Дослідження Книшівського городища скіфського часу на Пслі / / АДУ 1991 р. — Луцьк, 1993. — С.21-22, 142; Його ж. Розкопки Книшівського городища на Пслі / / АДУ 1992 р. — К, 1993. — С.4345, 154-155; Його ж. Колодязь скіфської доби на Полтавщині / / Третя Полтавська наук. конф. з історичного краєзнавства: М-ли. — Полтава, 1994. — С. 18-22.

4. Гавриш П.Я. Оборонні споруди Книшівського городища / / ТДП другої Полтав­ської наук. конф. з істор. краєзнавства. — Полтава, 1991. — С.75-77.