<<
>>

ДАВНЬОРУСЬКІ СЕЛИЩА І ГОРОДИЩА

Сільські давньоруські поселення краю повторюють у своїй топографії пам’ятки ранніх слов’ян І половини та середини І тисячоліття н. е. Крім того, в багатьох випадках давньоруські сільські поселення лісостепового Подністров’я й Побужжя за своїм розплануванням і розташуванням близькі до поселень черняхівської культури II—V ст.

н. е. та ранньосередньовічних селищ VI—VIII ст. н. е. Яскравим прикладом такого селища є сільське давньоруське поселення IX—XIII ст. н. е., розташоване поблизу літописної Бакоти на Дністрі, в урочищі на Клину. На цьому самому місці у попередні століття функціонували поселен­ня черняхівської культури II—V ст. і ранньосередньовічне сло- в’янске селище V—VIII ст.

На давньоруському поселенні поблизу Бакоти виявлено за­лишки наземних і напівземлянкових жител та господарських споруд IX—XIII ст. н. е. Зокрема, знадний інтерес становить тричастинна заглиблена в землю будова, яка складалася з двох житлових приміщень і сіней. Основа будинку була заглиблена в грунт на 0,55—0,60 м. Площа житлових приміщень невелика (кожен — по 7,5 м2). В кожній житловій частині збереглося вог­нище з каменю-плитняку. Стіни будови були підмазані біля ос­нови глиною. Тричастинна схема давньоруського будинку XlI—• XIII ст. дає змогу пов’язати її з пізнішими матеріалами етно­графії України. Йдеться, зокрема, про будинки Правобережжя України XIX ст., що зберігають таку структуру.

36" class="lazyload" data-src="/files/uch_group74/uch_pgroup253/uch_uch7184/image/image036.jpg">

149

Рнс. 28. Карта-схема головних давньоруських пам’яток IX—XHI ст. у лісостеповому Подністров’ї та Південному Побужжі: І — поселення; II — могильник; III — городище; IV — літописне місто;

/ _ Атаки; 2, 3 — Бабин; 4, 5 — Баламутівка; 6 — Біла; 7 — Борівці; 8. 9 — Василів; 10 — Великий Кучурів; // — Вікно; 12 — Вороновнця; ІЗ — Гаврилівні; 14 — Гордівці; 15 — Горішні Шерівці; 16 — Грушівці; 17 — Давидівці; 18, 19 — Дарабани; 20 — Димка; 21 Дорошівці; 22 Ду­бівці; 23 — Дубове; 24, 25 — Іванківці; 26 — Кіцмань; 27 — Кліводин; 28 — Кормань; 29 — Коровій; ЗО,— Лашківка; ЗІ—33 — Ленківцц 34, Ja Jio- мачннці; 36 — Магала; 37 — Макарівка; 38 — Малятинці; 39 — Митків;40, 42 — Мусорівка; 42 — Нагоряни; 43, 44 — Непоротове; 4а Новосілка, 46 — Онут; 47 — Сселівка; 48 — Остриця; 49, 50 — Перебиківці; 51, 52 — Paшків; 53 — Ревне; 54, 55 — Репужинці; 56 — Рухотин; 57 самушии, 58 — Ставчани; 59, 60 — Червона Діброва; 61 — м.

Чернівці; 62 — Шнпинці; 63 — Шишківці (Чернівецька обл.); 64—66 — Бакота; 67 — Бронівка;

66 — Врублівці; 69 — Гарячинці; 70 — Глибівка; 71 — Городище; 72, 73 —Городок; 74 — Ілляшівка; 75 — Калюс; 76, 77 — Карачаївці; 78 — Княгн* вин; 79, 80 — Княжпіль; 81, 82 — Колубаївці; 83, 84 — Кудинка; 85 — Кугківці; 86 — Лука-Врубловецька; 87 — Маків; 88 — Map яніока; 89 ~ Мед- жнбіж; 90 — Немиринці; 91 — Прнвороття; 92 — Гринчук; 9'1 — Проскурівка; 94 — Самчинці; 95 — Сахнівці; 96 — Семиреньки; 97 Скипче;

98 — Великий Карабчиїв; 99 — Сковородки; 100 — Станіславівка; IOI — Стара Ушиця; 102 — Пижівка; 103 — Подільське; 104 — Супрунківщ;

105 — Теліжинці; 106 — Хребтіїв; 107 - Чемерівці; 108 — 1,срче (Хмельницька обл.); 109 — Бар; IlO — Білоусівка Перша; НІ — Біляни; 112 — Борисівна; 113 — Брацлав; 114 — Вищеольчадаїв; 115 — Вили Ярузькі; 116 — Воронівці; 117 — Ворошилівка; 188, 119 — Грнгорівка; 120 — Гудів- ці; 121. 122 — Губник- 123 — Деребчин; 124, 125 — Дерешова. 12t> — Клембівка; 127 — Краснянка; 128 — Лядова; 129 — Мельниківці; 130 — Неми-

рів; 131 — Нагоряни; 132 — Ометинці; 133 — Попелюхи; 134. 135 — Сажки; 136 — Уладівка; 137 — Шаргород; 138 — Юрківці; 139 — Яструбиха

(Вінницька обл.); 140 — Бабинці; 141 — Бедриківці; 142—144 — Більче-Золоте: 145 — Бодаки; 146 — Васильківці; /47 Велика Плавуча; 148 — Великий Глибочок; 149 — Великі Вікнини; 150 — Верхняківці; 151, 152 — Вовківці; 153 — Голігради (Червоногради); Н4 — Городниця; 155, 156 — Городок; 157 — Дзвиняч; Γj8 — Добрівляни; 159 — Жабинці; 160 — Зелений Гай; 161—163 — Зеленче (Семенів); 164 — Зозулинці; 165, 166 — Іва- ие-Золоте; 167 — Іване-Пусте; 168 — Калагарівка; 169 — Капустянці; 170 — Колодрібка; 171 — Коралівка; 172 — Кудринці; 173 — Ладнчии; 174, 175 — Ланівці; 176, 177 — Лисичники; 178 — Михалків; 179, 180 — Мншків; 181 — Могнльниця (Трудове); 182 — Міжгір я; 183 — Мушкатівка; 184 — Новосілка; 185 — Окопи; 186 — Остап; 187 — Підгайчики; 188, 189 — Підгородна; 190 — Раштівці; 191, 192 — Рожнськ; 193, 194 — Семенів; 195 — Скалат; 196 — Скоморохи; 197, 198, — Теребовля; 199 — Увисла; 200—201— Торське; 202 — Устя; 203 — Федорівна; 204, 205 — Чернесів-Руський; 206 — Шидлівці (Тернопільська обл); 2(П, 208 — Кам'янець-Подільський; 209 — Хотин.

Аналогічну картину топогра­фічного збігу території давньо­руського селища з селищами черняхівської культури II—V ст.

н. е. і ранньосередньовіч­них слов’ян V—VII ст. просте- жено в іншому місці, поблизу літописної Бакоти в урочищі Кушкарівка. Подібна до описа­них ситуація простежується і на багатьох інших давньорусь­ких поселеннях (Лука-Врубло- вецька, Гринчук, Кам’янець- Подільський та ін.).

Значним феодальним сільсь­ким поселенням був Онут, роз­ташований на правому березі Дністра (с. Онут Заставнівсь- кого району Чернівецької обл.). Його сліди, як показали дослідження Б. О. Тимощука, простежуються на північно- східній околиці села, на 10—15-метровій терасі Дністра та на лівому березі р. Онута. Село займало територію бли­зько 10 га. Друге давньорусь­ке селище Мартинівка, розта­шоване поблизу від с. Вікна Заставнівського району Черні­вецької області. На селищі ви­явлено залишки наземних де­рев’яних жител з глинобитни­ми печами, а також рештки дерев’яного храму — церкви XI-XII ст. (131, с. 71, 74—751

На сільських давньоруських поселеннях Подністров’я й По­бужжя XI—XIII ст. н. е. крім залишків житлових і госпо­дарських споруд, виявляється, як правило, чимало кераміч­них решток. Давньоруське на­селення користувалося посу­дом, виготовленим вже на удо­сконаленому (ножному) гон­чарному крузі. Поряд з горщи­ками на давньоруських сели­щах краю є керамічні корчагн- зерновики, миски, невеличкі глечики, амфори тощо.

Матеріали давньоруських сільських поселень лісостепового Подністров’я й Побужжя (типи жител і господарських споруд, головні знаряддя праці, кераміка, деякі інші побутові речі та прикраси) свідчать, що вони генетично пов’язані з більш ран­німи східнослов’янськими старожитностями краю і продовжують їхню історичну традицію.

Давньоруські городища за своїм функціональним і соціаль­ним призначенням — не городища-замки і городиша-міста. Пер­ша категорія городищ була найбільш поширеною. Городища цього типу порівняно невеликі за площею, і поблизу них роз­міщувалися неукріплені сільські поселення. Городища — залиш­ки давньоруських міст — включають крім центрального осеред­ку (цитаделі, кремля) ще й значні площі ремісничо-торговель­них посадів.

Зосередження ремесла та торгівлі є характерною рисою всіх давньоруських міст. Останнім часом вказаний загальний розподіл давньоруських городищ доповнено більш роздрібненою класифікацією їх з урахуванням того, хто будував городище і як вони використовувались [133, с. 5—14]. Ми користуємося у роботі традиційною схемою розподілу цих пам’яток на городища-замки і городища-міста.

Городища-замки у Подністров’ї мають у переважній більшо­сті мисову структуру. Таке городище відоме, наприклад, поблизу с. Пилипи Хребтіївські Новоушицького району Хмельницької області. Воно розташовано на високому скелястому мисі, обме­женому з обох боків великими ярами. З напільного боку май­данчик городища прикритий дуговидним валом і ровом. Май­данчик городища рівний, але має помітний похил у бік мису. Довжина його 110 м, найбільша ширина мису—180 м [101, с. 15].

Очевидно, до цього ж типу належить гродище в с. Гринчук Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Воно займало мис на плато високого лівого берега Дністра, при виході до берега невеликого яру. Майданчик городища має при­близно трикутну форму і захищений з напільного боку дуговид­ним валом та ровом. Розміри майданчика: довжина —60 м, най­більша ширина—35 м [101]. Є також думка, що це городище могло використовуватися як сторожева фортеця [91]. Це можли­во, оскільки замки могли виконувати й функції сторожевих фор­тець.

Зустрічаються серед мисових городищ Подністров’я й ук­ріплення, захищені з напільного боку не одним, а кількома ва­лами. Таке, наприклад, городище поблизу с. Великий Карабчіїв Городоцького району Хмельницької області. Тут майданчик го­родища розмішений на мисі гори, що підноситься приблизно на 50 м над долиною. Городище обмежене з напільного боку трьома лініями валів та ровів. Розміри майданчика 110?90 м. У 1967 р. автору під час розвідки довелося поставити шурф поблизу внут­рішнього валу цього городища. Було виявлено шар спаленинн, а також типові керамічні матеріали та інші речі XI—XIlI ст.

Цікавим виявилося городище Шовб на Дністрі, поблизу с.

Дарабани Хотинського району Чернівецької області. Boho- розмішене на високому мисі, який з трьох боків має круті схи­ли, а з четвертого — його перерізають земляний вал і рів. Май­данчик городища 40?25 м. Розкопками Б. О. Тимощука 1966 р. виявлено тут залишки дерев’яних будинків та дві зернові ям» з обпаленими стінками.

Городища — феодальні замки на Дністрі — виявлено також поблизу сіл Перебиківці Хотинського району, Ленківці Кельме- нецького району і Непоротове Сокирянського району Чернівець­кої області [131, с. 70—80].

Аналогічні описаним давньоруські городища Xl—XII ст. відомі й в багатьох інших пунктах лісостепового Подністров'я- й Південного Побужжя. Вони виявлені та обстежені поблизу СІЛ1 Борисівна, смт Брацлав, Вищеольчедаїв, Верхня Крошівка, Ви- ла-Ярузькі, Ворошилівка, Григорівна, Гулівці, Губник, Дереб- чин, Дерешова, Клембівка, Мельниківці, смт Немирів, Ометин- ці, Попелюхи, Сабарів, Сажки, Слобода Брацлавська, Уладівка, смт Шаргород, Юрківці, Яструбиха та інші (Вінницька об­ласть); Бронівка, Гарячинці, Глибівка, м. Городок, Княгинин^ Княжпіль, Колубаївці, Кудинка, Кутківці, Привороття, Проску- рівка, Скипче, Супруньківці, Черче та ін. (Хмельницька об­ласть); Антонівці, Бабинці, Більче-Золоте, Бодаки, Борщівкаг Бриків, Васьківці, Вовківці, Голігради (Червоногради), Городни­ця, Залісся, Зеленче (Семенів), Калагарівка, Капустянці, Ланів- ці, Лисичники, Мушкатівка, Окопи, Підгорне, Семенів, Устяг Федорівка та ін. (Тернопільська область); Бабин, Баламутів- ка, Ломачинці, Нагоряни та ін. (Чернівецька область).

<< | >>
Источник: I. С. Винокур. ІСТОРІЯ ЛІСОСТЕПОВОГО ПОДНІСТРОВ'Я ТА ПІВДЕННОГО ПОБУЖЖЯ ВІД КАМ’ЯНОГО ВІКУ ДО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Київ — Одеса. Головне видавництво видавничого об'єднання Вища школа 1985. 1985

Еще по теме ДАВНЬОРУСЬКІ СЕЛИЩА І ГОРОДИЩА: