ДАВНЬОРУСЬКІ СЕЛИЩА І ГОРОДИЩА
Сільські давньоруські поселення краю повторюють у своїй топографії пам’ятки ранніх слов’ян І половини та середини І тисячоліття н. е. Крім того, в багатьох випадках давньоруські сільські поселення лісостепового Подністров’я й Побужжя за своїм розплануванням і розташуванням близькі до поселень черняхівської культури II—V ст.
н. е. та ранньосередньовічних селищ VI—VIII ст. н. е. Яскравим прикладом такого селища є сільське давньоруське поселення IX—XIII ст. н. е., розташоване поблизу літописної Бакоти на Дністрі, в урочищі на Клину. На цьому самому місці у попередні століття функціонували поселення черняхівської культури II—V ст. і ранньосередньовічне сло- в’янске селище V—VIII ст.На давньоруському поселенні поблизу Бакоти виявлено залишки наземних і напівземлянкових жител та господарських споруд IX—XIII ст. н. е. Зокрема, знадний інтерес становить тричастинна заглиблена в землю будова, яка складалася з двох житлових приміщень і сіней. Основа будинку була заглиблена в грунт на 0,55—0,60 м. Площа житлових приміщень невелика (кожен — по 7,5 м2). В кожній житловій частині збереглося вогнище з каменю-плитняку. Стіни будови були підмазані біля основи глиною. Тричастинна схема давньоруського будинку XlI—• XIII ст. дає змогу пов’язати її з пізнішими матеріалами етнографії України. Йдеться, зокрема, про будинки Правобережжя України XIX ст., що зберігають таку структуру.
36" class="lazyload" data-src="/files/uch_group74/uch_pgroup253/uch_uch7184/image/image036.jpg">
149
Рнс. 28. Карта-схема головних давньоруських пам’яток IX—XHI ст. у лісостеповому Подністров’ї та Південному Побужжі: І — поселення; II — могильник; III — городище; IV — літописне місто;
/ _ Атаки; 2, 3 — Бабин; 4, 5 — Баламутівка; 6 — Біла; 7 — Борівці; 8. 9 — Василів; 10 — Великий Кучурів; // — Вікно; 12 — Вороновнця; ІЗ — Гаврилівні; 14 — Гордівці; 15 — Горішні Шерівці; 16 — Грушівці; 17 — Давидівці; 18, 19 — Дарабани; 20 — Димка; 21 Дорошівці; 22 Дубівці; 23 — Дубове; 24, 25 — Іванківці; 26 — Кіцмань; 27 — Кліводин; 28 — Кормань; 29 — Коровій; ЗО,— Лашківка; ЗІ—33 — Ленківцц 34, Ja Jio- мачннці; 36 — Магала; 37 — Макарівка; 38 — Малятинці; 39 — Митків;40, 42 — Мусорівка; 42 — Нагоряни; 43, 44 — Непоротове; 4а Новосілка, 46 — Онут; 47 — Сселівка; 48 — Остриця; 49, 50 — Перебиківці; 51, 52 — Paшків; 53 — Ревне; 54, 55 — Репужинці; 56 — Рухотин; 57 самушии, 58 — Ставчани; 59, 60 — Червона Діброва; 61 — м.
Чернівці; 62 — Шнпинці; 63 — Шишківці (Чернівецька обл.); 64—66 — Бакота; 67 — Бронівка;66 — Врублівці; 69 — Гарячинці; 70 — Глибівка; 71 — Городище; 72, 73 —Городок; 74 — Ілляшівка; 75 — Калюс; 76, 77 — Карачаївці; 78 — Княгн* вин; 79, 80 — Княжпіль; 81, 82 — Колубаївці; 83, 84 — Кудинка; 85 — Кугківці; 86 — Лука-Врубловецька; 87 — Маків; 88 — Map яніока; 89 ~ Мед- жнбіж; 90 — Немиринці; 91 — Прнвороття; 92 — Гринчук; 9'1 — Проскурівка; 94 — Самчинці; 95 — Сахнівці; 96 — Семиреньки; 97 Скипче;
98 — Великий Карабчиїв; 99 — Сковородки; 100 — Станіславівка; IOI — Стара Ушиця; 102 — Пижівка; 103 — Подільське; 104 — Супрунківщ;
105 — Теліжинці; 106 — Хребтіїв; 107 - Чемерівці; 108 — 1,срче (Хмельницька обл.); 109 — Бар; IlO — Білоусівка Перша; НІ — Біляни; 112 — Борисівна; 113 — Брацлав; 114 — Вищеольчадаїв; 115 — Вили Ярузькі; 116 — Воронівці; 117 — Ворошилівка; 188, 119 — Грнгорівка; 120 — Гудів- ці; 121. 122 — Губник- 123 — Деребчин; 124, 125 — Дерешова. 12t> — Клембівка; 127 — Краснянка; 128 — Лядова; 129 — Мельниківці; 130 — Неми-
рів; 131 — Нагоряни; 132 — Ометинці; 133 — Попелюхи; 134. 135 — Сажки; 136 — Уладівка; 137 — Шаргород; 138 — Юрківці; 139 — Яструбиха
(Вінницька обл.); 140 — Бабинці; 141 — Бедриківці; 142—144 — Більче-Золоте: 145 — Бодаки; 146 — Васильківці; /47 Велика Плавуча; 148 — Великий Глибочок; 149 — Великі Вікнини; 150 — Верхняківці; 151, 152 — Вовківці; 153 — Голігради (Червоногради); Н4 — Городниця; 155, 156 — Городок; 157 — Дзвиняч; Γj8 — Добрівляни; 159 — Жабинці; 160 — Зелений Гай; 161—163 — Зеленче (Семенів); 164 — Зозулинці; 165, 166 — Іва- ие-Золоте; 167 — Іване-Пусте; 168 — Калагарівка; 169 — Капустянці; 170 — Колодрібка; 171 — Коралівка; 172 — Кудринці; 173 — Ладнчии; 174, 175 — Ланівці; 176, 177 — Лисичники; 178 — Михалків; 179, 180 — Мншків; 181 — Могнльниця (Трудове); 182 — Міжгір я; 183 — Мушкатівка; 184 — Новосілка; 185 — Окопи; 186 — Остап; 187 — Підгайчики; 188, 189 — Підгородна; 190 — Раштівці; 191, 192 — Рожнськ; 193, 194 — Семенів; 195 — Скалат; 196 — Скоморохи; 197, 198, — Теребовля; 199 — Увисла; 200—201— Торське; 202 — Устя; 203 — Федорівна; 204, 205 — Чернесів-Руський; 206 — Шидлівці (Тернопільська обл); 2(П, 208 — Кам'янець-Подільський; 209 — Хотин.
Аналогічну картину топографічного збігу території давньоруського селища з селищами черняхівської культури II—V ст.
н. е. і ранньосередньовічних слов’ян V—VII ст. просте- жено в іншому місці, поблизу літописної Бакоти в урочищі Кушкарівка. Подібна до описаних ситуація простежується і на багатьох інших давньоруських поселеннях (Лука-Врубло- вецька, Гринчук, Кам’янець- Подільський та ін.).Значним феодальним сільським поселенням був Онут, розташований на правому березі Дністра (с. Онут Заставнівсь- кого району Чернівецької обл.). Його сліди, як показали дослідження Б. О. Тимощука, простежуються на північно- східній околиці села, на 10—15-метровій терасі Дністра та на лівому березі р. Онута. Село займало територію близько 10 га. Друге давньоруське селище Мартинівка, розташоване поблизу від с. Вікна Заставнівського району Чернівецької області. На селищі виявлено залишки наземних дерев’яних жител з глинобитними печами, а також рештки дерев’яного храму — церкви XI-XII ст. (131, с. 71, 74—751
На сільських давньоруських поселеннях Подністров’я й Побужжя XI—XIII ст. н. е. крім залишків житлових і господарських споруд, виявляється, як правило, чимало керамічних решток. Давньоруське населення користувалося посудом, виготовленим вже на удосконаленому (ножному) гончарному крузі. Поряд з горщиками на давньоруських селищах краю є керамічні корчагн- зерновики, миски, невеличкі глечики, амфори тощо.
Матеріали давньоруських сільських поселень лісостепового Подністров’я й Побужжя (типи жител і господарських споруд, головні знаряддя праці, кераміка, деякі інші побутові речі та прикраси) свідчать, що вони генетично пов’язані з більш ранніми східнослов’янськими старожитностями краю і продовжують їхню історичну традицію.
Давньоруські городища за своїм функціональним і соціальним призначенням — не городища-замки і городиша-міста. Перша категорія городищ була найбільш поширеною. Городища цього типу порівняно невеликі за площею, і поблизу них розміщувалися неукріплені сільські поселення. Городища — залишки давньоруських міст — включають крім центрального осередку (цитаделі, кремля) ще й значні площі ремісничо-торговельних посадів.
Зосередження ремесла та торгівлі є характерною рисою всіх давньоруських міст. Останнім часом вказаний загальний розподіл давньоруських городищ доповнено більш роздрібненою класифікацією їх з урахуванням того, хто будував городище і як вони використовувались [133, с. 5—14]. Ми користуємося у роботі традиційною схемою розподілу цих пам’яток на городища-замки і городища-міста.Городища-замки у Подністров’ї мають у переважній більшості мисову структуру. Таке городище відоме, наприклад, поблизу с. Пилипи Хребтіївські Новоушицького району Хмельницької області. Воно розташовано на високому скелястому мисі, обмеженому з обох боків великими ярами. З напільного боку майданчик городища прикритий дуговидним валом і ровом. Майданчик городища рівний, але має помітний похил у бік мису. Довжина його 110 м, найбільша ширина мису—180 м [101, с. 15].
Очевидно, до цього ж типу належить гродище в с. Гринчук Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Воно займало мис на плато високого лівого берега Дністра, при виході до берега невеликого яру. Майданчик городища має приблизно трикутну форму і захищений з напільного боку дуговидним валом та ровом. Розміри майданчика: довжина —60 м, найбільша ширина—35 м [101]. Є також думка, що це городище могло використовуватися як сторожева фортеця [91]. Це можливо, оскільки замки могли виконувати й функції сторожевих фортець.
Зустрічаються серед мисових городищ Подністров’я й укріплення, захищені з напільного боку не одним, а кількома валами. Таке, наприклад, городище поблизу с. Великий Карабчіїв Городоцького району Хмельницької області. Тут майданчик городища розмішений на мисі гори, що підноситься приблизно на 50 м над долиною. Городище обмежене з напільного боку трьома лініями валів та ровів. Розміри майданчика 110?90 м. У 1967 р. автору під час розвідки довелося поставити шурф поблизу внутрішнього валу цього городища. Було виявлено шар спаленинн, а також типові керамічні матеріали та інші речі XI—XIlI ст.
Цікавим виявилося городище Шовб на Дністрі, поблизу с.
Дарабани Хотинського району Чернівецької області. Boho- розмішене на високому мисі, який з трьох боків має круті схили, а з четвертого — його перерізають земляний вал і рів. Майданчик городища 40?25 м. Розкопками Б. О. Тимощука 1966 р. виявлено тут залишки дерев’яних будинків та дві зернові ям» з обпаленими стінками.Городища — феодальні замки на Дністрі — виявлено також поблизу сіл Перебиківці Хотинського району, Ленківці Кельме- нецького району і Непоротове Сокирянського району Чернівецької області [131, с. 70—80].
Аналогічні описаним давньоруські городища Xl—XII ст. відомі й в багатьох інших пунктах лісостепового Подністров'я- й Південного Побужжя. Вони виявлені та обстежені поблизу СІЛ1 Борисівна, смт Брацлав, Вищеольчедаїв, Верхня Крошівка, Ви- ла-Ярузькі, Ворошилівка, Григорівна, Гулівці, Губник, Дереб- чин, Дерешова, Клембівка, Мельниківці, смт Немирів, Ометин- ці, Попелюхи, Сабарів, Сажки, Слобода Брацлавська, Уладівка, смт Шаргород, Юрківці, Яструбиха та інші (Вінницька область); Бронівка, Гарячинці, Глибівка, м. Городок, Княгинин^ Княжпіль, Колубаївці, Кудинка, Кутківці, Привороття, Проску- рівка, Скипче, Супруньківці, Черче та ін. (Хмельницька область); Антонівці, Бабинці, Більче-Золоте, Бодаки, Борщівкаг Бриків, Васьківці, Вовківці, Голігради (Червоногради), Городниця, Залісся, Зеленче (Семенів), Калагарівка, Капустянці, Ланів- ці, Лисичники, Мушкатівка, Окопи, Підгорне, Семенів, Устяг Федорівка та ін. (Тернопільська область); Бабин, Баламутів- ка, Ломачинці, Нагоряни та ін. (Чернівецька область).