Глава 5 АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
Фізичний тип населення неоліту вивчено досить досконало, але, на жаль, це стосується тільки окремих територій — Надпоріжжя і частково Лівобережної України.
Люди, що мешкали у Надпоріжжі — Приазов’ї, відзначалися в цілому винятковою масивністю, добре розвинутим м’язовим рельєфом, надто широким, середньої висоти орто- або мезогнатним обличчям.
Вони були достатньо високого зросту (172—174 см) і більш довгоногі, ніж будь-який із сучасних народів. Масивність підкреслювалась також і надзвичайним поєднанням ознак в будові статури — кістки кінцівок масивні, довгі і дуже товсті.
Рис. 56. Чоловік з Вовнізького могильника. Скульптурна реконструкція М. М. Герасимова. Неоліт.
І все ж таки, незважаючи на велику подібність між
неолітичними групами, що залишили окремі могильники, однорід
ник Василівна II дехто вважає найранішим серед неолітичних некрополів Надпоріжжя — Приазов’я 52. Подібний василівському
Більшість дослідників відносять неолітичне населення Надпо- ріжжя до протоєвропейського типу в широкому розумінні 48 [80] [81]. Але аналогій такому сполученню ознак, як загальна масивність, винятково великі розміри широтних вимірів обличчя і лоба в Європі знайти важко, тому, на думку І. Й. Гохмана, своєрідність антропологічного типу цього населення, тривалість його існування дає можливість виділити його в особливий надпорізько-приазовський варіант протоєвропейського типу [82] [83] *. В. В. Бунак називає цей тип “вов- „ 51 нізьким ним в антропологічному відношенні це населення назвати не можна. Особливо відрізняється в цьому плані населення Василівни II. Воно мезобрахікранне (на відміну від переважаючого довгоголового решти неолітичних могильників), має ширше і дещо сплющене обличчя. Наведений факт заслуговує на увагу ще й тому, що могильморфологічний комплекс спостерігається і в деяких інших могильниках (Дереївка, Вовніги, Ясинуватка, Вільнянка тощо). Антропологи при дослідженні окремих могильників виділили кілька варіантів: доліхокранний і мезобрахікранний — у Васи- [1] Гохман И, И. Население Украины в эпоху мезолита и неолита. — M., 1966. — С. 175. 62 Столяр А.Д. Об исторических корнях культуры надпорожского неолита // Исследования по археологии СССР. — Л., 1961. Рис. 57. Чоловік з Вільнянського могильника. Скульптурна реконструкція Г. В. Лебединської. Неоліт. Рис. 58. Чоловік з поховання 2 під закладкою 3 на Сурському о-ві. Реконструкція М. М. Герасимова. Неоліт. лівці[84]; доліхокранний і мезокранний прогнатний у Микільсь- кому; доліхокранний, мезокранний і брахікранний в Дереївці [85] [86] [87]. Але більш обґрунтованим на сьогодні, на нашу думку, є висновок про існування двох основних антропологічних компонентів, що формували склад надпорізько-приазовського неолітичного населення: виражений доліхокранний з широким, різко профільованим обличчям та мезокранний (мезобрахікранний), з виключно широким і дещо сплощеним у верхньому відділі обличчям δδ. Перший комплекс більшість дослідників пов’язує з місцевим мезолітичним населенням, похованим у зібганому положенні на могильниках Василівна І і III δ6. Про велику питому вагу місцевого мезолітичного населення в процесі формування неолітичного свідчить і наявність в микільській серії черепів з пом’якшеними ознаками “австралоїдного” типу (прогнатність, низькі орбіти, деяка сплющеність на рівні орбіт, широкий ніс), який було виявлено у волоській серії, а також слідів домішок давньосередземноморського типу (різка доліхо- кранність, велика висота обличчя, вузький лоб, середньорозвине- Рис. Рис. 60. Чоловік з поховання на Виноградному о-ві. Реконструкція М. М. Герасимова. Неоліт. ний рельєф надбрівної області δ7. Тенденція до прогнатності фіксується і в вовнизьких могильниках (особливо в лівобережному). Щодо другого комплексу (ме- зобрахікранного з надто широким обличчям), то тут антропологи погоджуються з думкою про прийшлий його характер (Гохман І. Й., Потєхіна І. Д), але на питання, звідки він з’явився, поки що відповісти важко. Висловлюються припущення, що спочатку населення мешкало на північ від Надпоріжжя, можливо в лісостеповій смузі України [88] [89], але подібних антропологічних даних ми не маємо. Окремі паралелі можна простежити в деяких черепів верхнього палеоліту і мезоліту Західної і Північно-Західної Європи (Солютре II, III; Гримальді — кроманьонсь- кий тип, культури Ертебелє і т. ін.), Східної і Північно-Східної Європи (Костьонки II, мезоліт Каргополя — Попове). х- Походження основного масиву неолітичного населення \Цадпо- ріжжя-Приазов’я вірогідніше за все пов’язане з метисацією місце- вого мезолітичного населення з прийшлими групами. Контакти могли здійснюватися по-різному, в тому числі і у формі військових зіткнень, про що свідчать неодноразові знахідки черепів з трепана- ційними отворами в похованнях неолітичних некрополів Ясину- ватка [90], Василівна III, Вовніги [91], що передусім пов’язано з травмами, вилученням дрібних потрощених кісток (так, у Вовнізьскому могильнику знайдено череп із вдало здійсненою трепанацією за допомогою свердла, після чого потерпілий жив не менше двох років [92] [93]. Виявлено черепи зі слідами від удару важким тупим предметом (Василівна II, Ясинуватка). В Ясинуватському могильнику на черепі № 64 зафіксовано пролом 51 ? 21 мм овальної форми, в середині якого були проломлені кістки, які навіть трохи _____ 62 зрослися