ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВІД ГІТЛЕРІВСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Перемога під Курськом влітку 1943 р. закріпила корінний пере­йм що відбувся у ході Великої Вітчизняної і всієї Другої світової ійни. Гітлерівські армії були вже виснажені і неспроможні успі­шно наступати.

Одразу ж після перемоги під Курськом радянське командуван­ня розпочало новий контрнаступ, головне завдання якого поляга­ло у визволенні Лівобережної України. За даними західних істо­риків, Червона армія мала потрійну перевагу над німецькою в кількісному відношенні і майже п'ятикратну - в техніці. Це дало змогу радянським військам в результаті запеклих боїв протягом кінця літа й осені 1943 р. звільнити Харків, Чернігів, Полтаву. Жорстокі бої точилися в Донбасі, у вересні його було звільнено від загарбників. Радянські війська вийшли до середньої течії Дніпра на 750-кілометровій дільниці. За планами гітлерівців, укріплення на Дніпрі мали відігравати вагому роль у стратегічній обороні. Однак уже 21 вересня перші частини Червоної армії подолали водний рубіж південніше Києва. Водночас Дніпро був форсований на дільниці Дніпропетровськ-Запоріжжя, у районі Канева та Кременчука. 6 ли­стопада війська М.Ф.Ватутіна звільнили Київ. Через кількаднів був визволений Житомир. Бої тривали і на півдні республіки. У ході тримісячних боїв війська 2-го і 3-го Українських фронтів ліквіду­вали запорізький плацдарм ворога. 14 жовтня 1943 р. звільнили Запоріжжя. 25 жовтня знову радянським став Дніпропетровськ.

Перемога Червоної армії у битві за Дніпро завершувала корін­ний перелом у війні. У січні 1944 р., після короткої перерви, армія ^λPCP розпочала очищення від німців Правобережжя України. Успішне здійснення усієї операції було забезпечене важливою пе- >емогою під Корсунем-Шевченківським. В ході цієї операції 55 тис.

25 березня 1944 р. війська 2-го Українського фронту вийшли на державний кордон з Румунією. Бойові дії були перенесені на те­риторію цієї союзниці Німеччини. Війська 3-го і 4-го Українсько­го фронтів у березні визволили Херсон та Миколаїв, а 10 квітня штурмом оволоділи Одесою. У ході наступу Червона Армія про­сунулася вперед на 200-400 км.

З виходом радянських військ до Одеси і Миколаєва створили­ся сприятливі умови для розгрому кримського укріплення ворога і визволення Кримського півострова, 13 квітня німці залишили Сімферополь, а 9 травня 1944 р. радянські війська форсували Північну бухту і визволили Севастополь. Ще через кілька днів було завершено вигнання гітлерівців з Криму.

Нових успіхів в очищенні території України від ворога Черво­на армія досягла у період літнього наступу. У липні 1944 р. ра­дянські війська оточили й розбили під Бродами 8 німецьких дивізій чисельністю близько 60 тис. осіб. Серед них було 10 тис. бійців Галицької дивізії. Після цієї перемоги радянські війська швидко пройшли Галичину, звільняючи міста і села. 27 липня був звільнений від німців Львів. Ворог відчайдушно оборонявся, ча­сто переходячи в контрнаступ. Під час боїв на території Західної України в 1944 р. загинуло 527 тис. воїнів. Відступаючи, німці застосували тактику "спаленої землі". У наказі своїм військам Гітлер наголошував: "Не можна допустити, щоб при відступі з України ми залишили після себе хоч одну людину, хоч одну голо­ву худоби чи мірку зерна". В результаті з 300-кілометрової зони вздовж лівого берега Дніпра було насильно евакуйовано зі своїх країв масу людей, а міста Полтава, Дніпропетровськ, Кременчук були серйозно зруйновані і попалені.

Наприкінці серпня 1944 р. гітлерівців вигнали майже з усієї Західної України. На початку 1944 р. у ході Карпатсько-Ужго­родської операції завершилося визволення всієї етнічної україн­ської території.

Народ України зробив вагомий внесок у розгром гітлерівської Німеччини. Він дав Радянській Армії щонайменше 6 млн. осіб. Понад 2 тис. українців стали Героями Радянського Союзу. Більше половини з 15 фронтів, що діяли в період війни, очолювали мар­шали та генерали - українці за походженням. В тилу німецьких військ на території України діяло понад 60 партизанських з'єднань, близько 2 тис. загонів і груп, численні підпільні організації. Вели­ким був внесок України у створення матеріально-технічної бази перемоги над Німеччиною.

На визволених від нацистських окупантів територіях України одразу ж розпочалися відбудовні роботи, хоч не вистачало коштів, матеріальних ресурсів, кваліфікованих робітників. Незважаючи на все, трудящі України самовіддано працювали, підводили з руїн за­води і фабрики, шахти й рудники. На 1945 р. у республіці стала до ладу третина промислових підприємств, що працювали до війни. Вони виробляли 25% довоєнної продукції.

На кінець війни в Україні відновили роботу всі колгоспи та MTC. Однак сільськогосподарських машин у них була лише по­ловина довоєнної кількості. Четверта частина довоєнних посівних площ залишалася незасіяною.

Повернувшись на Західну Україну, більшовики були сповнені рішучості швидко й безкомпромісно насадити "націоналістич­но настроєним західним українцям" свою владу. Все чоловіче населення віком від 18 до 50 років було мобілізоване до Черво­ної армії. Митрополита А. Шептицького взяли під домашній арешт. Його заступника Йосипа Сліпого заслано до Сибіру. На Західну Україну було направлено ЗО тис. партійних працівників і 3,5 тис. пропагандистів. З новою силою розгорнулася радяні- зація краю.

В результаті ОУН і УПА активізували бойові дії проти служ­бовців HKBC, членів Комуністичної партії й тих, хто співпрацю­вав з радянським режимом. Навесні 1944 р. на Волині у сутичці з підрозділом УПА був смертельно поранений командуючий 1-м Українським фронтом М. Ватутін. Для ліквідації УПА радянські війська організували блокаду величезних партизанських тери­торій, засилали агентів для проникнення у підрозділи УПА та вбив­ства їхніх командирів, створювали спеціальні винищувальні ба­тальйони. Постійно тривали сутички радянських військ з УПА. У квітні 1944 р. в операції проти УПА під Кременцем, що на Волині,

брали участь близько ЗО тис. радянських військ. Здебільшого ж сутички були невеликими, але частими. Поступово опір УПА слаб­шав, сили виснажувались, хоча боротьба проти радянського ладу тривала ще до середини 1950-х років.

ф ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Як розгортався процес визволення України від фашистів?

2. Яку політику здійснювала радянська влада на Західній Україні?

3. Охарактеризуйте внесок українського народу в розгром фашист - ської Німеччини.