Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору

Польський уряд вирішив не допустити зміцнен- I І ня Української держави 119 лютого 1651 р Jl 112—14-тисячна польська армія на чолі з польним гетьманом M Калиновським перейшла у наступ Наступного дня вона атакувала м Красне, де з основними силами брацлавського полку перебував полковник Д Нечай У запеклому бою майже всі ко­заки полягли (в т ч і Д Нечай), хоча й ворог втратив до І тис жовнірів Продовжуючи наступ, поляки за­хопили Мурафу, Шаргород, Чернівці, Ямпіль Завдяки добре організованій кальницьким полковни­ком І Богуном обороні вінницького монастиря (11—20 березня) наступ M Калиновського загаль­мувався 3 підходом сюди 20 березня українських полків, польська армія відступила спочатку до Бара, а потім Кам’янця-Подільського За місяць боїв во­на втратила близько 6 тис вояків

Український гетьман переходить у наступ Однак вичікувальна тактика володаря Криму та його про­тидія проведенню українцями наступальних операцій позбавили Б Хмельницького ініціативи й прирекли на пасивність (близько місяця 100—110-тисячна армія тупцювала на місці у районі Тернополя-Збаража) Це дозволило Яну Казиміру завершити мобілізацію ве­личезної армії (десь 200 тис жовнірів, шляхти й озброєних слуг) і привести її 19 червня під Бере­стечко В цей час Казі-Гірей вступає в переговори з правлячими колами Польщі щодо можливості зами­рення з ханом

Після зустрічі приблизно 20—21 червня з 30---------

40-тисячною ордою Б Хмельницький подався до Берестечка, де 28 червня розпочалися бої Ix перший день скінчився невдачею для кримсько-української кінноти (до речі, українців було небагато), яка зму­шена була відступити 29 червня вона атакувала противника вже значно більшими силами Тепер по­ловину кінноти складали українці В жорстокому бою польська кіннота зазнала серйозної поразки (ли­ше шляхтичів загинуло близько 200) й відійшла до табору Проте хан хотів домовитися про мир і, за свідченням окремих джерел, вступив у переговори з королем Чим завершилися вони, нам не відомо, але є підстави гадати, що Іслам-Гірей вирішив не брати участі у майбутній битві Джерела зафіксували па­сивність дій орди 30 червня, котра лише опівдні зайняла позиції на схилах пагорба, звідки хан пригля­дався, за визнанням одного з шляхтичів, “готуючись до втечі” І чи не тому основні сили орди знову були відведені на пагорб ї Сам він з кількома сотнями вершників спостерігав за розвитком битви, що роз­почалася приблизно о 16-й годині атакою польських полків лівого флангу під проводом І Вишневецького українських позиції Разом з окремими підрозділа­ми татар їм вдалося затримати просування ворога

Бездіяльність хана дозволила королю перехопи­ти ініціативу й розпочати наступ силами центру й правого флангу Від гарматного пострілу по його ставці Іслам-Гірей стрімко кинувся за пагорб, і, на­че за сигналом, вся орда почала швидко відступати у напрямі м Лешнева Українська армія одразу ж по­трапила у катострафічне становище Крім цього, хан затримав при собі гетьмана (котрий прибув до ньо­го, щоб переконати у необхідності повернутися назад) до кінця першої декади липня, що вкрай негативно по­значилося на боєздатності українського війська Проте 10 липня воно все ж зуміло, хоча й з велики­ми втратами, вирватися з оточення Отже, можна сказати, що трагедія під Берестечком стала зако­номірним результатом зовнішньополітичного курсу Криму

Герб війська Запорозького

Польська і литовська армії до початку вересня окупували північні, центральні й західні райони ко­зацької України Впав Київ Народні маси розгорнули партизанську боротьбу, що набрала особливо вели­кого розмаху у Поділлі й Чернігівщині Завдяки організаторській діяльності Б Хмельницького вдало­ся відновити боєздатність армії, зупинити під Білою Церквою просування противника й змусити M По- тоцького погодитися на переговори Все ж укладений 28 вересня Білоцерківський договір зводив нанівець автономію держави Ii територія обмежувалася Київським воєводством, кількість козаків зменшува­лася до 20 тис, пани одержали право повертатися до маєтків, гетьман підпорядковувався владі коронно­го гетьмана тощо