Батогська битва і вибореним козацькою Україною незалежності. Наслідки Селянської війни

Зрозуміло, що такі наслідки боротьби не мог-

OC ли задовольнити ні український уряд, ні *ⁱ‰∕ населення козацької України І відразу ж про­ти відновлення дореволюційних порядків виступили широкі кола народних мас, підтримувані радикальним угрупованням старшини Незважаючи на заходи гетьманської влади, вкрай напруженою склалася си­туація на теренах Чернігівського і Брацлавського воєводств Під час складання нового реєстру спалах­нуло повстання козаків Корсунського полку на чолі з колишнім полковником Л Мозирею Хоча воно наприкінці 1651 р було придушене, а Л Мозирю страчено, у Лівобережній Україні з’явилися само­звані гетьмани Вдовиченко, Бугай, Боданко, Дедюля Внутрішньополітичну ситуацію ускладнювала також опозиція гетьманові з боку полковників І Богуна C Пободайла, M Гладкого

Намагання Б Хмельницького стабілізувати ста­новище (виключення з реєстру 8 тис козаків, надіслання таємних універсалів мешканцям Брац- лавщини з проханням терпляче зносити підданство панам” й обіцянкою “зняти з них це ярмо” весною та ін ) успіху не мали Поява на початку березня 1652 р на Лівобережжі підрозділів польської армії викликала тут новий спалах боротьби Розпочалося масове переселення мешканців Чернігівського воєво­дства на територію Миргородщини, Полтавщини, Гадяччини тощо Серед радикального угруповання старшини визріває задум зміщення Б Хмельницько­го Хоча він був викритий і за рішенням ради у се­редині травня було страчено групу полковників і сотників, розвиток подій виходив з-під контролю уряду.

Гетьман вчасно зрозумів цю страшну небезпеку Тому з кінця квітня розпочав мобілізацію полків для наступу проти 16—20-тисячного ворожого війська, яке стояло табором під Батогом На початку другої декади травня Б Хмельницький вирушив у похід, заручившись підтримкою Криму, невдоволеного політикою Варшави 1 червня авангард українсько- кримського війська під проводом гетьманського сина Тимоша розпочав бої з противником Наступного дня підійшов Б Хмельницький Оглянувши вели­чезний табір поляків, він зрозумів, що у М,Калинов- ського замало сил для його одночасного захисту по всьому периметру Тому вирішив завдати удару з усіх боків У другій половині дня розпочалася стрімка атака Не минуло й години бою, як польська кінно­та заметушилася й розпочала готуватися до втечі Помітивши це, M Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах У цей кри­тичний момент українські розвідники запалили у ворожому таборі солому й сіно Жовнірів охопила паніка, що полегшило українсько-кримським підрозділам прорив у середину табору Оволодівши ним, українці пішли на штурм редутів, де закрилися німці, й до заходу сонця захопили їх Перемога була повного За всю свою середньовічну історію Польща не зазнавала такого страшного розгрому Загинуло щонайменше 8 тис жовнірів, у тч половина всіх гу­сар Речі Посполитої

Поразка поляків викликала масове повстання на­селення козацької України проти шляхти, і до початку липня на всій її території відновлюється функціону­вання національних органів влади Українська держава виборола фактичну незалежність, що створювала сприятливі умови для реалізації національної ідеї У джерелах знаходимо згадку про карбування восени 1652 р власної української монети Гетьман почав міркувати над створенням 50-тисячної регулярної армії Зміцнювалася його влада

Б Хмельницький де-факто визнав соціально- економічні наслідки Селянської війни, що знаменувало її завершення Нова модель соціально-економічних відносин мала свої особливості Були ліквідовані, за невеликим винятком, велике й середнє землево­лодіння, фільварково-панщинна система господарю­вання й кріпацтво Більшість земельного фонду про­гнаних феодалів, королівщин й католицької церкви пе­рейшла у власність державного скарбу. Зросло землеволодіння православних монастирів.

Відбулися істотні зміни у соціальній структурі суспільства. Було ліквідовано стан великих і середніх світських землевласників, різко зменшилася кількість дрібної шляхти, але зросла її роль у політичному житті. Провідна роль у суспільстві перейшла до ко­зацького стану. Істотно поліпшилося становище селянства, котре здобуло особисту свободу, влас­ницькі права на землю, право вступу до козацького стану. Зміцнився статус православного духовенства. Провідна роль у житті міст перейшла до рук ук­раїнців. Пришвидчився процес формування нової еліти суспільства.

Щоб уникнути продовження воєнних дій, Б.Хмельницький намагався схилити уряд Речі Пос­политої до визнання незалежності козацької України, що дозволило б, за його словами, “і нам, і Речі Пос­политій жити у спокої ”. Однак польська еліта вияви­лася неспроможною відмовитися від імперської ідеї відновлення свого панування. Тому точиться гостра дипломатична боротьба. Польський агент ксьондз С.Щитницький у листі до канцлера підкреслював, що метою діяльності Б.Хмельницького є “абсолютно й незалежно від жодного монарха панувати, і всі ті землі мати у володінні, які починаються від Дністра, йдуть до Дніпра й далі до московських кордонів...”.