УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС “ВЕСНИ НАРОДІВ” 1848 р.
1. Утворення Головної Руської Ради.
2. Львівське повстання та його придушення.
3. З'їзд слов'янський народів у Празі.
Джерела
Історія України. Хрестоматія. У 2 ч. - Київ, 1996.
- Ч. 1.Хрестоматія з історії України / Упоряд. Б. Білик, П. Дягус, Я. Калакура. - Київ, 1993.
Русалка Дністрова. Фотокопія з видання 1837 р. - Київ, 1972.
Русалка Дністрова. Документи, матеріали. - Київ, 1989.
Кирило-Мефодіївське товариство. Збірник документів. - Київ, 1990. - Т. 1-3.
Головна Руська Рада 1848-1851. Протоколи засідань і книга кореспонденцій / Під ред. О. Турія. - Львів, 2002.
Література
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. - Київ, 2000.
Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. - Київ, 1996.
Сарбей В. Національне відродження України (Україна крізь віки.). - Київ, 1999 - Т. 9.
Історія України в особах ХІХ-ХХ ст. - Київ, 1995.
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. - Київ, 1999.
Кріль М. Слов'янські народи Австрійської монархії: освітні та наукові взаємини з українцями (1772-1867). - Львів, 1999.
Тейлор А. Габзбурзька монархія 1809-1818. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. - Львів, 2002.
Цьольнер Е. Історія Австрії. - Львів, 2001.
Узагальнену схему розвитку національних рухів серед “малих” європейських націй запропонував чеський історик Мирослав Грох у праці “Соціальні передумови національного відродження в Європі” (1968, 1983): 1.) Фаза “А” - період “наукового зацікавлення”. На цьому етапі “національна” інтелігенція формує лінгвістичне, історичне, соціально-психологічне підґрунтя національного відродження: розгортаються дослідження у сфері етнографії, філології, літератури, історії, які формують образ нації, що “відроджується”. 2.) Фаза “В” - період “патріотичної агітації”. Наукові дослідження трансформуються в ідеологічні конструкції, що поширюються серед освічених верств і сприяють їхній “націоналізації”.
Це період формування “національної свідомості”. 3.) Фаза “С” - на цьому етапі внаслідок “патріотичної агітації” виникає масовий національний рух, який має привести до незалежності нації.РОМАНТИЗМ - ідейний рух кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., що виник як реакція на раціоналізм доби Просвітництва. На появу та поширення Р. вплинули, зокрема, Французька революція та Наполеонівські війни. Визначальними рисами Р. є перевага чуттєвості над розумом, звернення до народності (фольклору, зокрема міфології та героїчного епосу, історії). Епоха Р. змістила центр ваги з особи на спільноту - націю й стала часом національного пробудження та відродження європейських народів, які перебували у складі багатонаціональних імперій.
| ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ | ||
| НАДДНІПРЯНЩИНА (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.) Осередки: Харківський у-т (1804/5); Ніжинський, Рішельєвський, Кременецький ліцеї (1820-ті), Київський у-т Святого Володимира (1834). Вплив: ідеї Французької революції 1789-99 рр. (через наполеонівські війни (1799-1815), масонські ложі (кін. XVIII ст. - 1822) та європейського романтизму (Йоганн Гердер) | ||
| ІСТОРІЯ | МОВОЗНАВСТВО ТА ЛІТЕРАТУРА | ФОЛЬКЛОРИСТИКА ТА ЕТНОГРАФІЯ |
| Дмитро Бантиш-Каменський, «История Малой России» (1822,30,43) | Іван Котляревський «Енеїда» (перша частина - 1798, повна версія - 1842); П’єси «Наталка Полтавка» (1819/38), «Москаль-чарівник» (1819/41) | Микола Цертелєв, збірка народних пісень «Опыт собрания старинных малорусских песен» (1819) |
| Микола Маркевич, «История Малороссии» (1842-43) | Олексій Павловський, «Граматика малороссийского напечия» (Санкт-Петербург, 1818) | Михайло Максимович, збірки народних пісень (1827,34, 49) |
| Осип Бодянський, публікація «Історії Русів», «Літопису Самовидця» (Москва, 1846) | Григорій Квітка-Основ’яненко, «Малоросійські оповідання» (1834); Євген Гребінка, альманах «Ластівка» (Санкт-Петербург, 1834) | Ізмаїл Срезневський, «Український альманах» (1831), альманах «Запорожская старина» (1833-38) |
| Микола Костомаров, «О причинах унии в Западной России» (1841) | Поетичний гурток «Харківські романтики» (Амвросій Метлинський -Могила, Левко Боровиковський, Олександр Корсун) | Платон Лукашевич, збірка українських народних пісень з Наддніпрянщини та Галичини (1836) |
| М. Костомаров, М. Іванишев, Т. Шевченко, «Тимчасова комісія для розгляду давніх актів» (Київ, 1843) | Тарас Шевченко, «Кобзар» (перші видання - 1840,44) | «Товариство історії та старожитностей російських» ( Одеса, 1839) |
| НАДДНІСТРЯНЩИНА (перша половина ХІХ ст.) Осередки: Львівська духовна семінарія (1784), Львівський університет (1784), Товариство греко-католицьких священиків (Перемишль, 1816), товариство Оссолінеум (Львів, 1817) Вплив: ідеї Французької революції 1789-99 рр., реформи освіченого абсолютизму, європейський романтизм, діяльність польських революційних товариств | ||
| Денис Зубрицький, «Хроніка міста Львова» (1844), «Критико-історична повість временних літ Червоної або Галицької Русі» (1845), «Кордони між руським і польським народом в Галичині» (1848), | Іван Могильницький, «Буквар словено-руський», «Правила школьнії», «Граматика язика словено-руського», «Відомість о руськім язиці» (1829, 38) | «Руська трійця» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький) (1833-37), етнографічні експедиції по Галичині та Закарпатті (1834), збірка «Зоря» (1834, заб. 1835), «Русалка Дністрова» (Буда, 1836, заб. 1837) |
| Яків Головацький, «Великая Хорватия або Галичськл- Карпатська Русь» | Михайло Щавлинський, буквар та підручники граматики для народних шкіл (1815) | Йосиф Лозинський, «Руське весілє» (1835) |
| Публікація «Хроніки» Бартоломія Зіморовича (Львів, 1835) | Маркіян Шашкевич, «Азбука і абецадло» (Перемишль, 1836), «Читанка для діточок» (нап. 1836, вид. 1850) | Іван Вагилевич, перший переклад «Слова о полку Ігоревім» на укр. мову (1836) |
| Яків Головацький, «Становище русинів в Галичині» (під псевдонімом «Гаврило Русин», Ляйпциг, 1846) | Михайло Лучкай-Поп, «Граматика слов’яно-руська» (1830) | Яків Головацький «Мандрівка по Галицькій та Угорській Русі» (Чехія, 184142), «Вінок русинам на обжинки» |