З справи про вільнодумство професора Ніжинського ліцею Белоусова
28 травня Єгор Котляревський, шо в 1826 році, коли він, Crop Котляревський, був у 7 класі, професор Белоусов, під час читання. права природного, розповідаючи про верховну владу, задав своє запитання учням: «Що, коли государ дурень, негідник, то що ви думаєте з ним», і коли учні замовкли, то Бєлоусов сказав: «Ну, вигнати його, вбити».
При цьому були в класі всі учні, які тепер у 9 класі; з тих учнів вибули два: Платон Лукашевич — в Одеський ліцей, а тепер, як відомо, кінчив курс, але де перебуває, йому, Котляревському, невідомо; та Іван Сушков, який тепер в Харківському університеті. З тих учнів, які залишилися і могли чути зазначені вище слова Белоусова, вчаться тепер у 9 класі: вільні слухачі — брати його, Єгора, Олександр і Микола та Яків Бороздін, який живе у професора Белоусова і інші всі пансіонери.29 травня Микола Котляревський підтвердив свідчення свого брата Єгора про слова, сказані професором Бєлоусовим в класі, і сам він, Микола, чув, шо той професор на лекції природного права, розповідаючи про верховну владу, звернувся до учнів і запитав: «Якщо представник народу — государ негідний і на зло спрямовує ввірену йому від народу владу, то шо з ним треба зробити?» І коли учні мовчали, то професор сказав, що можна такого государя скинути, вбити. Це повинні були чути всі учні тоді 7, тепер 9 класу, в тому числі і Ріттер, який залишився у 8 класі; але найкраще, мабуть, помітив ці професорські слова учень Іван Сушков, який перебуває тепер у Харківському університеті; бо він, Сушков, вийшовши з класу, висловлював свої міркування про ці слова професора.
Того ж 1828 року травня 17 дня учень 8 класу Юхим Філіпченко, крім посилання його на Олександра Котляревського, щодо непристойних слів, промовлених у класі професором Бєлоусовим, ще посвідчив, шо «...минулого 1827 року грудня 25 дня, коли він з своїм рідним братом Петром Філіпченком, учителем ніжинського повітового училища, був у будинку дворянина Гаєвського, який живе в Ніжині, землемір Ніжинського повіту Підгаєвський, який був там, сказав при ньому, Юхимові Філіпченко, при браті його і при господареві Гаєвському, що він, Підгаєвський, чув, нібито професор Белоусов на лекції говорив учням: «Що коли государ дурень, або негідник, то можна його вигнати і вбити». Він же, Філіпченко, тих слів від професора не чув, згадувані пансіонери, які могли чути непристойні слова професора Белоусова такі: Микола Григоров, Володимир Марков, Микола Міллер, Микола Яновський, Андрій Божко, Іван Сушков, Яков Бороздін. Вони, за словами знайомих їх, перебувають тепер: Микола Григоров у Полтавському гусарському полку; Володимир Марков в охотському піхотному полку; Микола Міллеру кінноєгерському принца Вюртемберзького полку; Яков Бороздін — у батька свого в місті Порховка Псковської губернії; Микола Яновський, Андрій Божко, двоюрідний брат професора Белоусова, Іван Сушков та Ріттер — у Петербурзі.
Д. Иофанов, М. В. Гоголь. Детские и юношеские годы.
Киев, 1951. С. 406—408.
218.