Школи. Бібліотеки

Розвиток літератури й взагалі письменства не- _rJf можливий без піднесення й поширення освіти, книжності й збирання бібліотек Уже за Воло­димира Святославича започаткували перші школи в Києві й, можливо, в інших великих містах Русі А Ярослав Мудрий організував школу в Новгороді, де навчалося триста дітей Крім початкової освіти було й „навчання книжне”, що передбачало вивчен­ня богослов’я, філософії, риторики, граматики —

Історія України

праобраз майбутньої вищої школи.

При Софійському соборі, інших храмах та мона­стирях накопичувались бібліотеки, що складалися головним чином з творів іноземних авторів, пере­кладених на давньоруську мову. Однією з кращих бібліотек свого часу володів Ярослав Мудрий. Найбільш популярними у давньоруські часи були візантійські історичні хроніки Георгія Амартола й Синкелла, а також ^Житіє Василія Нового”, „Історія Іудейської війни” Иосифа Флавія, „Александрія”, „Християнська топографія” Козьми Індикоплова та ін. З часом дедалі більше місця в бібліотеках посіда­ють твори давньоруської літератури.

Справжній гімн книзі, книжності й освіченості в цілому містить „Повість” під 1037 р., розповідаючи про любов Ярослава Мудрого до літератури: „Адже великою буває користь від навчання книжного: кни­ги наставляють і навчають нас шляхові каяття, бо мудрість осягаємо і поміркованість у словах книжних. Це — ріки, що напоюють всесвіт, це — джерела муд­рості, у книжках же незмірна глибина...”