Селянські заворушення на Україні в період підготовки скасування кріпосного права
(Із звіту про дії III відділу і корпусу жандармів за 1858 рік)
Поміщик Подільської губернії Вітеславський, бажаючи заснувати в своєму маєтку плодозмінне господарство, відвів селянам нові ділянки землі; але вони, вважаючи це самоправним замахом на їх власність, не підкорилися власникові.
Потім, коли від них зажадали присяги в одній кримінальній справі, вони виявили побоювання, що таким чином їх залишать у довічній кріпосній залежності, і не підкорились місцевому начальству. Після марних спроб умовити їх викликана була військова команда...В маєтку поміщиці Харківської губернії Москаленкової селяни виявили непослух, а потім заявили становому приставу, що вони і далі не підкорятимуться і не допустять, щоб карали їх товаришів. Вони були втихомирені за розпорядженням місцевого предводителя дворянства з допомогою військової команди.
Селяни поміщика Харківської губернії Чичеріна не слухались власника і вчинили опір становому приставу, коли останній хотів покарати винних, а потім самовільно пішли з маєтку.
Поліцейськими заходами, за допомогою нижчих чинів, заворушення були припинені.
За дорученням начальника Катеринославської губернії місцевий штаб-офіцер корпусу жандармів відряджався в маєток поміщиці Беккер для втихомирення непокірних селян, які вчинили опір земській владі. За допомогою вжитих ним заходів і військової команди було припинено заворушення, тим більш небезпечне, шо 20 тисяч навколишніх мешканців підтримували дух непокірливості в зазначеному маєтку і нетерпляче чекали розв’язки події.
Крім вищезазначених, було багато випадків, коли селяни і дворові люди, захоплені чутками про свободу, не вносили оброку, відмовлялись від виконання різних обов’язків і не хотіли підкорятися...
Крестьянское движение 1827—1869 годов. Соцэгиз, 1931. Вып. I. С. 116—118.
220.