Розвиток науки і освіти.
Капіталістичні трансформації в Російській імперії сприяли розвитку науки і техніки не тільки в Москві й Санкт-Петербурзі, але й в різних російських губерніях.
Розвиток природничих наук і техніки в Україні на початку ХХ ст.
пов’язаний з діяльністю математика Д. Граве, фізика Д. Романського, зоолога О. Сєверова, ботаніка В. Арнольді, епідеміола і мікробіолога М. Гамалії, металурга М. К. Курако та ін.Активну діяльність розгорнуло Київське товариство повітроплавання, засноване в 1909 р. Членами товариства були видатні конструктори і льотчики Д. Григорович, І. Сікорський, П. Нестеров та ін. І. Сікорський сконструював перші в світі багатомоторні літаки: «Російський витязь» та «Ілля Муромець».
Найвидатнішим істориком України початку XX ст. був М. С. Грушевський. Найбільшою його науковою працею вченого є десятитомна «Історія України- Русі», в якій висвітлена історія України до 1663 р. Головною заслугою
М. Грушевського є створення і послідовне проведення у своїх працях нової схеми наступності українського історичного процесу від Київської Русі через Галицько-Волинське князівство до Великого князівства Литовського та держави Богдана Хмельницького. Як і інші представники народницької історіографії, Грушевський головною рушійною силою історичного процесу вважав народ. До наукової школи М. Грушевського належали видатні українські історики, зокрема
У Катеринославі продовжувалася діяльність неперевершеного дослідника історії запорозького козацтва Д. Яворницького.
Низка важливих праць з українського фольклору, мовознавства й літератури створив видатний учений-філолог, сходознавець, історик А. Кримський. Значною подією в розвитку українського мовознавства було видання «Словника української мови» за редакцією Б. Грінченка.
У зв'язку з подальшим зростанням потреби в спеціалістах мережа навчальних закладів і учнів та студентів у них збільшувалися.
У 1914-1915 навчальному році в українських губерніях Російської імперії налічувалось 26 тис. загальноосвітніх шкіл, у яких навчалися 2,6 млн. учнів. Працювали також 80 середніх спеціальних навчальних закладів (механіко-технічні, гірничі, залізничні та інші училища), в яких навчалися 12,5 тис. учнів, і понад 60 нижчих професійно-технічних училищ і шкіл, у яких здобували освіту і ремесло близько 5 тис. учнів. У 27 вищих навчальних закладах, у тому числі в трьох університетах - Харківському, Київському і Новоросійському (у Одесі), навчалися 35,2 тис. студентів.Однак усе це не задовольняло потреб, унаслідок чого три чверті було неписьменним Крім того, царський уряд не допускав української мови в навчальні заклади, включаючи початкові школи.
Не краще з освітою було й на західноукраїнських землях, особливо в гірських районах, де вміла писати й читати лише одна людина з десяти. Рівень освіти в західноукраїнських землях був нижчим, ніж в усіх інших провінціях Австро-Угорської імперії.
Викладання українською мовою велося у край незначній кількості гімназій. Українців серед учнів гімназій було лише 20%.
У Львівському університеті викладання майже повністю велося польською мовою, у Чернівецькому - німецькою. При цьому у Львівському університеті в 1911 р. серед студентів українці становили п’яту частину, у політехнічному інституті - 4,4 %.
Національне культурне піднесення розпочала в Україні революція 1917 р. Попри несприятливі економічні, політичні та військові обставини практично всі уряди України - Центральна Рада, Українська держава гетьмана П. Скоропадського, Директорія, більшовики - намагалися розвивати освіту, літературу, мистецтво.
Поклала початок створенню національної освіти лише революція. В березні 1917 р. була відкрита українська гімназія в Києві, десятки українських гімназій в інших містах. У жовтні 1917 р. розпочинає свою роботу Український народний університет у Києві, а в Житомирі - Український учительський інститут. Восени 1918 р. створені університети у Катеринославі та Кам’янці- Подільському, консерваторія в Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі.
Значною подією в культурному житті України стало заснування в листопаді 1918 р. Всеукраїнської Академії наук (ВУАН), яка мала три відділення: історико-філологічне, фізико-математичне, соціально-економічне. Першим президентом Академії був обраний всесвітньовідомий український учений В. Вернадський. До першого складу Академії ввійшли також такі знані українські вчені, як історик Д. Багалій, економіст М. Туган-Барановський, правознавець Ф. Тарановський, біолог М. Кащенко та ін.
Водночас постійні воєнні події, що велися на території України, часта зміна політичної влади, економічна розруха, яка була викликана
громадянською війною та іноземною інтервенцією, не могли сприяти розвитку освіти, науки, культури. а рівнем освіти й Україна була далеко відкинута від провідних європейських країн.
6.3.1.