Розгром польського війська під Корсунем 16 травня 1648 р.
Й. м. (його милість - упоряд.) пан гетьман Микола Потоцький, й. м. пан Мартин Каліновський, одержавши відомості про знищення війська як на воді, так і на суші, почали будувати окопи під Корсунем, але потім на нараді вирішили так: відходити з усім табором на Паволоч.
Був у нашому війську один козак на ім’я Самійло Зарудний. Він узявся провести військо до Паволочі. За це йому обіцяли добру нагороду. Проте це був зрадник. Він дав знати Хмельницькому, яким шляхом піде військо, щоб Хмельницький якнайшвидше зайняв його ордою й козаками.Хмельницький, який ішов у напрямку польського війська вдень і вночі, послав козаків уперед на цей шлях випередити військо, яке там мало йти. Знайшовши цей шлях, викопали через дорогу великий рів і поробили засідки коло нього в балках.
Зіткнувшись з величезним нашестям ворога, вже спішившися, наше військо йде, пробиваючись. І там, недалеко відійшовши від Корсуня, на цьому згаданому шляху військо було розгромлене, а їх милості пани гетьмани й багато старшин взяті в татарський полон. Тільки й. м. пан Коре- цький, полковник й. м. князя Острозького, відійшов до Дубна, до князя й. м. Домініка. Це сталося в травні вищевказаного року.
Україна в документах і матеріалах. - Т. III. - К., 1941. - С. 124-125.