Розбудова держави за Володимира Святославича
Про утвердження Володимира на київському столі Нестор- літописець урочисто написав: „І почав княжити Володимир у Києві єдиновладно". Він стає верховним володарем у країні. Історики характеризують державу часів Володимира як ранньофеодальну монархію.
Це визначення значною мірою є умовним. Адже перші паростки феодального способу виробництва на Русі проглядають лише в другій половині його князювання. Значення видатної постаті Володимира полягає в тому, що своєю діяльністю він ніби з’єднав дві доби: пізню родоплемінну й ранню феодальну.Роки князювання Володимира в Києві дехто з істориків називає богатирською добою в історії Київської Русі. Тоді успшіно й швидко зводилася велична будова держави, творилася яскрава й само
бутня культура її народу, а звитяжні успіхи руської зброї прославили країну на увесь середньовічний світ.
Володимир взяв під свою тверду руку Давньоруську державу ще не досить консолідованою. Влада племінних вождів і князів на місцях, у віддаленні від центру на багато днів кінного шляху, була майже безмежною. Вони неохоче виконували накази князя й привласнювали багато данини, що належала йому. Тому він розпочав князювання з того, що посадив намісниками своїх дружинників у багатьох містах Руської землі. А власного дядька Добриню послав правити від свого імені до Новгорода Великого, у
підкресливши цим намагання міцніше з'єднати руську Північ із Півднем.
Володимир повертає до складу Русі землі племінних княжінь хорватів і дулібів (981). Протягом 981—984 рр. була відновлена влада Києва ∣
над княжіннями радимичів і в ятичів. Назріла необхідність кардинальних змін у територіальній,
організації держави. Близько 988 р. Володимир 1
провів адміністративну реформу. Про це „Повість" повідомляє так: „Було у нього синів 12: Вишеслав, ’
Ізяслав, Ярослав, Святополк, Всеволод, Святослав, Мстислав, Борис, Гліб, Станіслав, Позвизд, Суди- слав.
І посадив Вишеслава у Новгороді, а Ізяслава — в Полоцьку, а Святополка — в Турові, а Ярослава — в Ростові. Коли старший Вишеслав помер у Новгороді, посадив Володимир Ярослава у Новгороді, а Бориса — в Ростові, а Іліба — в Муромі, Святослава — в землі древлян, Всеволода — у Володимирі (Волинському), Мстислава — у Тмутаракані". Отож вождів племінних княжінь замінили в різних містах держави сини Володимира. Було назавжди зламано сепаратизм племінної верхівки. Відтоді Київська Русь стає об’єднаною державою. |В результаті реформи 988 р. значно зміцніла система державної влади на місцях. З того часу в ос- ■
новних містах держави від імені київського князя ;
збирають данину, управляють і чинять суд його J
намісники (сини й старші дружинники), котрі, в свою чергу, мають у підлеглості урядовців нижчого ;
рангу, що порядкують у тій чи іншій волості. Все це привело до концентрації держави, усталення її рубежів. За Володимира загалом завершився процес складання державної території, визначилися її кордони, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східнослов’янської етнокультурної спільності. На сході Київська Русь сягала межиріччя Оки й Волги, ∣
на заході — Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни, на півночі — Чудського,
Ладозького й Онезького озер, на півдні — Дону, Росі, Сули й Південного Бугу
Протягом кінця IX —першої третини XII CT державне, суспільне, економічне й культурне життя Давньої Русі зосереджувалося в Києві й навколо Києва, в Середній Наддніпрянщині Тому Київ високо підносився над іншими містами Русі 3 самого початку київські князі особливо піклувалися про розбудову й прикрашання стольного града Незабаром по утвердженні в Києві Володимир Святославич розпочав будівництво міської фортеці площею близько 10 га Цей київський дитинець відомий під назвою „місто Володимира" Високі земляні вали з баштами оточили центральну частину Києва, так звану Гору
Головною турботою Володимира першої половини його князювання на Русі були постійні напади степових кочовиків — печенігів з півдня Князь докладав величезних зусиль до зміцнення рубежів держави Як свідчить Нестор під 988 р князь „почав ставити міста по Десні й по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні І почав набирати мужів кращих від словенів, і від кривичів, 1 від чуді, і від в’ятичів, ними населяв міста (порубіжні), тому що була війна з печенігами І воював з ними, і перемагав їх"
Наприкінці X ст була створена величезна за розмахом (вали простягалися майже на тисячу км ) складна й розгалужена система валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від печенігів Вали частково збереглися до наших днів З цими „змієвими" валами пов’язані прадавні легенди про боротьбу пращурів з величезними зміями (драконами), яких богатирі запрягали у велетенські плуги й проорювали ними гігантські борозни, аби умертвити Справу батька щодо захисту південних рубежів Русі від степових хижаків — печенігів продовжив Ярослав Мудрий
Володимира можна назвати першим реформатором на Русі Крім адміністративної він провів і судову реформу У літописі Нестора читаємо, що Володимир разом з дружинниками дбав про „Устав земляний", ішлося про вироблення „уставу" (закону), що регулював би правові відносини в суспільстві, принаймні про удосконалення існуючого тоді кодексу звичаєвого права — „Закону Руського" про пристосування його до умов часу „Устав земляний" Володимира продовжив політичну лінію, яку намітила своїми „уставами" й „уроками" княгиня Ольга Родоплемінне суспільство стало переростати в ранньофеодальне, і тих змін не могли, здається, не відчувати Володимир і його радники