<<
>>

Розбудова держави за Володимира Святославича

Про утвердження Володимира на київському столі Нестор- літописець урочисто написав: „І почав княжити Володимир у Києві єдинов­ладно". Він стає верховним володарем у країні. Історики характеризують державу часів Володими­ра як ранньофеодальну монархію.

Це визначення значною мірою є умовним. Адже перші паростки феодального способу виробництва на Русі прогляда­ють лише в другій половині його князювання. Значення видатної постаті Володимира полягає в тому, що своєю діяльністю він ніби з’єднав дві доби: пізню родоплемінну й ранню феодальну.

Роки князювання Володимира в Києві дехто з істориків називає богатирською добою в історії Київської Русі. Тоді успшіно й швидко зводилася велична будова держави, творилася яскрава й само­

бутня культура її народу, а звитяжні успіхи руської зброї прославили країну на увесь середньовічний світ.

Володимир взяв під свою тверду руку Давньо­руську державу ще не досить консолідованою. Влада племінних вождів і князів на місцях, у віддаленні від центру на багато днів кінного шляху, була майже безмежною. Вони неохоче виконували накази князя й привласнювали багато данини, що належала йому. Тому він розпочав князювання з того, що посадив намісниками своїх дружинників у багатьох містах Руської землі. А власного дядька Добриню послав правити від свого імені до Новгорода Великого, у

підкресливши цим намагання міцніше з'єднати русь­ку Північ із Півднем.

Володимир повертає до складу Русі землі племінних княжінь хорватів і дулібів (981). Протя­гом 981—984 рр. була відновлена влада Києва ∣

над княжіннями радимичів і в ятичів. Назріла не­обхідність кардинальних змін у територіальній,

організації держави. Близько 988 р. Володимир 1

провів адміністративну реформу. Про це „Повість" повідомляє так: „Було у нього синів 12: Вишеслав, ’

Ізяслав, Ярослав, Святополк, Всеволод, Святослав, Мстислав, Борис, Гліб, Станіслав, Позвизд, Суди- слав.

І посадив Вишеслава у Новгороді, а Ізяслава — в Полоцьку, а Святополка — в Турові, а Ярослава — в Ростові. Коли старший Вишеслав помер у Нов­городі, посадив Володимир Ярослава у Новгороді, а Бориса — в Ростові, а Іліба — в Муромі, Святосла­ва — в землі древлян, Всеволода — у Володимирі (Волинському), Мстислава — у Тмутаракані". Отож вождів племінних княжінь замінили в різних містах держави сини Володимира. Було назавжди зламано сепаратизм племінної верхівки. Відтоді Київська Русь стає об’єднаною державою. |

В результаті реформи 988 р. значно зміцніла система державної влади на місцях. З того часу в ос- ■

новних містах держави від імені київського князя ;

збирають данину, управляють і чинять суд його J

намісники (сини й старші дружинники), котрі, в свою чергу, мають у підлеглості урядовців нижчого ;

рангу, що порядкують у тій чи іншій волості. Все це привело до концентрації держави, усталення її ру­бежів. За Володимира загалом завершився процес складання державної території, визначилися її кордо­ни, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східнослов’янської етнокультурної спільності. На сході Київська Русь сягала межиріччя Оки й Волги, ∣

на заході — Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німа­ну, Західної Двіни, на півночі — Чудського,

Ладозького й Онезького озер, на півдні — Дону, Росі, Сули й Південного Бугу

Протягом кінця IX —першої третини XII CT державне, суспільне, економічне й культурне життя Давньої Русі зосереджувалося в Києві й навколо Києва, в Середній Наддніпрянщині Тому Київ ви­соко підносився над іншими містами Русі 3 самого початку київські князі особливо піклувалися про роз­будову й прикрашання стольного града Незабаром по утвердженні в Києві Володимир Святославич розпочав будівництво міської фортеці площею близь­ко 10 га Цей київський дитинець відомий під назвою „місто Володимира" Високі земляні вали з баштами оточили центральну частину Києва, так звану Гору

Головною турботою Володимира першої полови­ни його князювання на Русі були постійні напади степових кочовиків — печенігів з півдня Князь док­ладав величезних зусиль до зміцнення рубежів держави Як свідчить Нестор під 988 р князь „по­чав ставити міста по Десні й по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні І почав набирати мужів кращих від словенів, і від кривичів, 1 від чуді, і від в’ятичів, ними населяв міста (порубіжні), тому що була війна з печенігами І воював з ними, і перемагав їх"

Наприкінці X ст була створена величезна за роз­махом (вали простягалися майже на тисячу км ) складна й розгалужена система валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від пе­ченігів Вали частково збереглися до наших днів З цими „змієвими" валами пов’язані прадавні легенди про боротьбу пращурів з величезними зміями (дра­конами), яких богатирі запрягали у велетенські плуги й проорювали ними гігантські борозни, аби умертви­ти Справу батька щодо захисту південних рубежів Русі від степових хижаків — печенігів продовжив Ярослав Мудрий

Володимира можна назвати першим реформато­ром на Русі Крім адміністративної він провів і судову реформу У літописі Нестора читаємо, що Володи­мир разом з дружинниками дбав про „Устав земляний", ішлося про вироблення „уставу" (закону), що регулював би правові відносини в суспільстві, принаймні про удосконалення існуючого тоді кодек­су звичаєвого права — „Закону Руського" про пристосування його до умов часу „Устав земляний" Володимира продовжив політичну лінію, яку наміти­ла своїми „уставами" й „уроками" княгиня Ольга Родоплемінне суспільство стало переростати в ран­ньофеодальне, і тих змін не могли, здається, не відчувати Володимир і його радники

<< | >>
Источник: Історія України / В Ф Верстюк, O В Тарань, O І Гуржій та ін, Під ред В А Смолія — K, Альтернативи, 1997— 416 с. 1997

Еще по теме Розбудова держави за Володимира Святославича: