Рішення Правительствуючого Сенату про розправу над кліщинськими повстанцями (1770 р.)
Засудивши 5 «призвідців» повстання в Клішинцях до заслання в Нерчинськ, Сенат ухвалив: інших же, всіх 120 чоловік — козаків, які вчинили такий зухвалий бунт і тим самим не виконували козацької служби, позбавивши їх козацького звання і виключивши із списків козаків, як бунтівників і таких, які негідні користувались козачими вольностями, записати їх в мужики і віддати в острог на два роки на городову роботу, а потім, публічно покаравши, замість шпицру- тенів батогами у цьому ж селі Кліщинцях, зарахувати їх в коронні маєтки, призначивши їм повинності нарівні з іншими.
Підданих, які себе називали козаками і не хотіли слухати своїх володільців (записаних по ревізії 1764 р. числом 185 чоловік за володільцями — генеральним писарем Туманським і бунчуковим товаришем Лисенком) і які під виглядом шукання козацтва взяли участь у бунті, таких на підставі сенатського указу від 2 вересня 1762 р. бити батогами, а також підтвердити, що вони будуть виконувати належні повинності своїм володільцям, й надалі позову від них про козацтво не приймати...А. М. Лазаревский. Исторические очерки полтавской Лубенщины XVIl—XVIII вв. «Чтения в историческом обществе Нестора-летописца», кн. II, стор. 186.
138.