Рішення Малоросійської колегії на скаргу козацького старшини П. Забіли про непокору селян с. Землянки, Глухівської сотні, Ніжинського полку та про напад на нього (1767 р.)
За указом її імператорської величності Малоросійська колегія слухала донесення військового товариша Прохора Забіли, в якому він подав, шо цього 23 квітня після його приїзду в село Землянки, коли він посилав за тамтешніми його підданими Опанасом Бурляєм, Мироном Сидорченко, Денисом Науменком, щоб з'явились до нього відбувати належні повинності, — останні не тільки вчинили непослух, але й ще, напавши на нього на дорозі з киями, насильно відібрали у нього коней, коли він їхав додому з того села Землянки, і при цьому лаяли його і хотіли на смерть забити, шо було б і сталось, якби він не втік пішки.
І просив (він) Малоросійську колегію утихомирити тих його підданих і розслідувати, чи не з чиєсь намови вчинено цей напад. З Малоросійської колегії наказали надіслати наказ сотникам надвірної компанійської хоругви Добренку і Ярош- кевичу, щоб вони поїхали в село Землянку і розслідували напад, зухвалість і грабіж коней та інше, про що пише в донесенні Забіла. Після розслідування, якщо це подтвердиться, викритих у злочинах його підданих публично покарати киями і наказати надалі бути 204слухняними і виконувати підданську повинность Забілі, як своєму володільцю, пред загрозою жорстокої кари. Якщо ж після розслідування виявиться, шо, крім його підданих, разом з ними брали участь в нападі і відібранні коней також і козаки, то їх, взявши спочатку в сотенному глухівському правлінні достатньої кількості загін, забрати під варту і доставити в те сотенне правління...
В. Барвинский. Крестьяне в Левобережной Украине в XVII-XVIII вв. стор. 275-276.
139.