Програма Української демократично-радикальної партії Грудень 1905 р.
Російська держава перетворюється на державу народоправну. Одначе, яка б не була конституція демократична, вона тільки тоді дасть людності спромогу мирно розвиватися, коли не буде централістичною.
Як забезпечуються права одиниці - громадянина, так саме мусять бути забезпечені ще й права одиниці колективної - нації, народності. Росія - держава така велика, так багато живе в ній усяких народів, не однакових і побутом, і культурними й економічними прикметами, що коли до всіх частин держави, до всіх народів прикладатимуться однакові закони й однакові способи порядкування, то неминуче й закони та способи суперечитимуть справжнім потребам і вимаганням народів і країн. Через те децентралізація мусить бути доведена до того, щоб кожна народність на своїй території мала автономію з правом місцевого крайового законодавства. Коли тепер не всі, може, частини держави розуміють потребу такого ладу, то в усякому разі основні закони держави повинні забезпечити кожній народності, кожній країні змогу завести собі автономію тоді, коли вона цього забажає.Таким чином, Українська демократично-радикальна партія, обстоюючи в справах політичних глибоко демократичну державну конституцію, у той же час розуміє це так, що реформована держава мусить бути федерацією автономних національно-територіальних одиниць. Такої автономії вимагає партія і для свого українського народу на всій тій території, яку він фактично тепер заселяє суцільною масою.
Новий лад мусить забезпечувати загальнознані вже людські права й найперше - волю від кари на тілі, від кари на смерть і від кари вічною тюрмою - кари, що часом буває гірша за смертну; потім - незайманість особи, оселі й листування без судового декрету. Опріч того, кожна людина мусить мати волю: а) оселятися й жити скрізь, добирати собі яке схоче діло й порядкувати своїм добром як схоче, без ніякого окремого дозволу; б) вживати рідної мови в приватному й громадському житті; в) говорити, писати й друкувати, що хоче, відповідаючи тільки перед судом, коли зламала закон; г) належати до якої хто хоче віри або й ні до якої; д) збиратися на збори, гуртуватися в спілки й товариства, страйкувати. Громадянські права й повинності повинні бути рівні для всіх, усі привілеї класів, станів, полу, віри, нації мусять бути скасовані.
Українська Народна Рада сама виробляє крайову конституцію, яку не може ні відмінити, ні скасувати загальнодержавний парламент, але ця конституція не може суперечити вищезгаданим основним все державним законам.
Мова в урядових, освітніх та інших інституціях уживається вкраїнська. Інші народності, що живуть на території України, мають рівне з українцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні потреби і в урядових установах вживати своєї рідної мови.
Українські політичні партії кінця XIX- початку XX ст. : програмові і довідкові матеріали. - С. 88-92.