Причини та мета перебудови в СРСР.

Друга половина 80-х - початок 90-х років ХХ століття стали для Радянського Союзу часом пошуків і випробувань.

Критичне становище, в якому опинився СРСР у середині 80-х років, диктувало необхідність радикальних перетворень.

Перебудова відкрила дуже складний, дуже протирічний етап в історії нашого суспільства. Це була відповідь на необхідність лікві­дувати зроблені раніше помилки і прорахунки, подолати негативні тенденції і явища в розвитку СРСР. Таким чином, глибинні причини перебудови виходили з деформацій, обумовлених пануванням адмі­ністративно-командної системи, історично обмежених форм соціаль­ної організації суспільства.

Приступаючи до реформ, керівники КПРС вважали, що достат­ньо лише виправити окремі негативні риси радянської системи. Офі­ційна концепція перебудови в загальних рисах сформувалася до 1988 року. Було проголошено курс на здійснення двох взаємопов’язаних завдань: 1) радикальної економічної реформи; 2) демократизації сус­пільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошу­валася побудова “гуманного, демократичного соціалізму, який мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюра­лізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави. Проте життя показало, що створена КПРС централізована, адміністративно-командна система не піддається ре­формуванню. Перебудова як “революція згори” не досягла поставле­них цілей, натомість, всупереч задуму її ініціаторів, вона стимулюва­ла революційний процес “знизу”, який врешті-решт призвів до зни­щення тоталітарної системи. Складовою частиною цього процесу стало національно-державне відродження України.