«Повість временних літ» про заснування Києва
Коли ж поляни жили осібно й володіли родами своїми, (бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм), то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їх - Либідь.
І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щека- вицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони містечко [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола міста ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими й називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. А в древлян [було княжіння] своє, а дреговичі [мали] своє, а словени - своє в Новгороді, а другі [сиділи] на [ріці] Полоті, котрі й [називаються] полочанами. Од сих же [полочан на схід (?) є] і кривичі, що сидять у верхів’ї Волги, і у верхів’ї Двіни, і у верхів’ї Дніпра; їхнє ж місто є Смоленськ, бо туди сидять кривичі. Також сіверяни [сидять на схід (?)] од них. На Білім озері сидить весь, а на Ростові-озері - меря, а на Клещині-озері сидить теж меря. А по Оці-ріці, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ - мурома. І черемиси - окремий народ, і мордва - окремий народ. Бо се тільки слов’янський народ на Русі (поляни, древляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани), бо сидять вони по [ріці] Бугу, а потім же волиняни. А се - інші народи, які данину дають Русі: чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, ліб.
Літопис руський. - С. 4-6.