З Постанови ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків» 30 червня 1956р.
Останнім часом у буржуазних засобах масової інформації розгорнуто широку наклепницьку кампанію, приводом для якої реакційні кола намагаються використати деякі факти, пов'язані із засудженням Комуністичною партією Радянського Союзу культу особи Й.
В. Сталіна.Смілива та нещадна самокритика в питанні про культ особи є новим яскравим свідченням сили й міцності нашої партії й радянського соціалістичного ладу.
Обнародувані партією факти порушень соціалістичної законності та інші помилки, пов'язані з культом особи Й. В. Сталіна, звичайно, викликають відчуття гіркоти й глибокого жалю. Але радянські люди розуміють, що засудження культу особи було необхідне задля будівництва комунізму
Як же могло статися, що в умовах радянського соціалістичного ладу виник і отримав розповсюдження культ особи Сталіна з усіма його негативними наслідками? Розглядаючи це питання, треба мати на увазі як об'єктивні конкретні історичні умови, у яких проходило будівництво соціалізму в СРСР, так і деякі суб'єктивні фактори, пов'язані з особистими якостями Сталіна.
Може постати питання, чому ці люди (ленінське ядро. - упоряд.) не виступили відкрито проти Сталіна й не усунули його від керівництва? У тодішніх умовах цього не можна було зробити. Безумовно, факти говорять про те, що Сталін винен у багатьох беззаконнях, які чинились особливо в останній період його життя. Проте не можна забувати, що радянські люди знали Сталіна як людину, яка виступає завжди на захист СРСР від підступів ворогів, бореться за справу соціалізму. Він застосовував часом у цій боротьбі негідні методи, порушував ленінські принципи й норми партійного життя. У цьому полягала трагедія Сталіна.
Але все це ускладнювало й боротьбу проти беззаконь, які тоді чинилися, бо успіхи будівництва соціалізму, зміцнення СРСР в обстановці культу особи приписувались Сталіну.
Будь-який виступ проти нього в цих умовах народ не зрозумів би, і справа тут зовсім не в нестачі особистої мужності. Ясно, що кожний, хто б виступив у цій обстановці проти Сталіна, не дістав би підтримки в народі.
Слід також мати на увазі й ту обставину, що багато фактів і неправильних дій Сталіна, особливо в галузі порушення радянської законності, стали відомими лише останнім часом, уже після смерті Сталіна, головним чином, у зв'язку з викриттям банди Берія і встановлення контролю партії над органами держбезпеки.
КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК : в 12 т. - K., 1981. - Т. 7. - С. 194-212.