З доповіді першого секретаря ЦК КПРС тов. М. Хрущова XX з'їзду Комуністичної партії Радянського Союзу «Про культ особи та його наслідки» 25 лютого 1956р.
Свавілля Сталіна щодо партії, її Центрального Комітету особливо стало виявлятися після XVII з’їзду партії, що відбувся в 1934 році.
Комісія ознайомилася з великою кількістю матеріалів у архівах НКВС, з іншими документами й встановила численні факти фальсифікованих справ проти комуністів, неправдивих обвинувачень, волаючих порушень соціалістичної законності, через що загинули безневинні люди.
З’ясувалося, що багато партійних, радянських, господарських працівників, яких обвинувачували в 1937-1938 роках як «ворогів», насправді ніколи ворогами, шпигунами, шкідниками і т. п. не були, що вони, по суті, завжди залишались чесними комуністами, але були обмовлені, а іноді, не витримавши звірячих тортур, самі себе обмовляли (під диктовку слідчих-фальсифікаторів) різноманітними тяжкими й неймовірними обвинуваченнями.Встановлено, що з 139 членів і кандидатів у члени Центрального Комітету партії, обраних на XVII з’їзді партії, було заарештовано та розстріляно (головним чином у 1937-1938 рр.) 98 осіб, тобто 70 відсотків.
Це відбулося внаслідок зловживань владою з боку Сталіна, який почав застосовувати масовий терор проти кадрів партії.
Склалася ганебна практика, коли в НКВС формувалися списки людей, справи яких підлягали розгляду на Військовій Колегії, і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки направлялись Єжовим особисто Сталіну для санкціонування передбачених мір покарання. У 1937-1938 роках Сталіну було направлено 383 такі списки на багато тисяч партійних, комсомольських, військових і господарських працівників і була отримана санкція.
Сталін був людиною дуже недовірливою, з хворобливою підозрілістю . Хвороблива підозрілість призвела до огульної недовіри, у тому числі і щодо видатних діячів партії, яких він знав багато років.
Маючи необмежену владу, він допускав жорстоку сваволю; пригнічував людину морально й фізично.
Культ особи набрав таких страхітливих розмірів головним чином тому, що сам Сталін усіляко заохочував і підтримував звеличування його персони. Одним із найбільш характерних виявів самозвеличування й відсутності елементарної скромності Сталіна є видання його «Короткої біографії», що вийшла у світ у 1948 році.
Известия ЦК КПСС. - 1989. - № 3. - С. 136-157.