Постанова ЦК ВКП(б) про боротьбу з викривленнями партлінії в колгоспному русі 14 березня 1930р.

Одержані в Центральному Комітеті партії відомості про хід колгосп­ного руху показують, що поряд з дійсними й дуже серйозними успіхами колективізації спостерігаються факти викривлення партійної лінії в різних районах СРСР.

Насамперед порушується принцип добровільності в колгоспному бу­дівництві. У ряді районів добровільність заміняється примушуванням вступати в колгоспи під загрозою розкуркулювання, під загрозою позбав­лення виборчих прав тощо. У результаті до числа «розкуркулених» потра­пляє іноді частина середняків і навіть бідняків, причому в деяких районах процент «розкуркулених» доходить до 15, а процент позбавлених вибор­чих прав - до 15-20. Спостерігаються факти надзвичайно грубого, неподо­бного, злочинною поводження з населенням з боку деяких низових праців­ників, які стають іноді жертвою провокації з боку контрреволюційних еле­ментів, що примазалися (мародерство, дільба майна, арешт середняків і на­віть бідняків тощо). При цьому в ряді районів підготовча робота з колекти­візації й терпеливе роз’яснення основ партійної політики як бідноті, так і середнякам підміняються бюрократичним, чиновницьким декретуванням згори роздутих цифрових даних і штучним роздуванням процента колек­тивізації (у деяких районах колективізація за кілька днів «доходить» від 10 до 90 %). Таким чином, порушується відома вказівка Леніна про те, що колгоспи можуть бути життєвими й міцними тільки в тому разі, коли вони виникають на основі добровільності. Порушується постанова XVI конференції нашої партії про недопустимість застосування примусових за­ходів при утворенні колгоспів.

Порушується Статут сільськогосподарської артілі, затверджений РНК і ЦВК СРСР, де прямо сказано, що батраки, бідняки й середняки та­кого-то села «добровільно об’єднуються в сільськогосподарську артіль».

Поряд з цими викривленнями спостерігаються в деяких місцях недо­пустимі й шкідливі для справи факти примусового усуспільнення житло­вих будівель, дрібної худоби, птиці, нетоварної молочної худоби й у зв’язку з цим - спроби головотяпського перескакування з артільної фор­ми колгоспів, що є основною ланкою колгоспного руху, до комуни.

Таким чином, порушується настанова партії про те, що основною лан­кою колгоспного руху сьогодні є не комуна, а артіль. Порушується відома постанова ЦК партії від 6 січня 1930 р. про те, що артільна форма колгосп­ного руху є головною його формою, що не можна, таким чином, допускати легковажного перескакування від артільної форми до комуни.

Нарешті, ЦК вважає за необхідне відмітити зовсім неприпустимі ви­кривлення партійної лінії в галузі боротьби з релігійними забобонами, так само як і в галузі товарообороту між містом і селом. Ми маємо на увазі ад­міністративне закриття церков без згоди переважної більшості села, яке призводить звичайно до посилення релігійних забобонів, і скасування в ряді місць ринків і базарів, яке призводить до погіршення постачання мі­ста. Не може бути сумніву, що така практика, яка провадиться під прапо­ром «лівих» фраз, насправді ллє воду на млин контрреволюціонерів і не має нічого спільного з політикою нашої партії.

ЦК вважає, що всі ці викривлення є результатом прямого порушення політики партії, прямого порушення постанов керівних органів нашої пар­тії, яке може тільки створити ґрунт для посилення правих елементів партії.

ЦК вважає, що всі ці викривлення є тепер основним гальмом даль­шого зростання колгоспного руху й прямою допомогою нашим класовим ворогам.

ЦК вважає, що дальше швидке зростання колгоспного руху й ліквіда­ція куркульства як класу неможливі без негайної ліквідації цих викривлень.

ЦК зобов'язує партійні організації:

1. Припинити практику, що спостерігається в ряді місць, примусових методів колективізації, ведучи одночасно дальшу наполегливу роботу із залучення селянства в колгоспи на основі добровільності та зміцнення існуючих колгоспів.

2. Зосередити увагу працівників на господарському поліпшенні кол­госпів і організації польових робіт, забезпечивши відповідними господар­ськими й партійно-політичними заходами закріплення досягнутих успіхів колективізації та організаційно-господарське оформлення сільськогоспо­дарської артілі.

3. Не допускати переведення сільськогосподарських артілей на ста­тут сільськогосподарських комун без затвердження окрколгоспспілок або окрвиконкомів і припинити примусове усуспільнення житлових будівель, дрібної худоби, птиці, нетоварної молочної худоби.

4. Перевірити списки розкуркулених і позбавлених виборчих прав і негайно виправити допущені в цій справі помилки щодо середняків, ко­лишніх червоних партизанів і членів сімей сільських учителів і вчительок, червоноармійців і червонофлотців (рядових і командних).

5. Суворо керуючись правилом про недопущення в колгоспи курку­лів та інших осіб, які позбавлені виборчих прав, допускати винятки з цього правила для членів тих сімей, у яких є віддані радянській владі червоні партизани, червоноармійці та червонофлотці (рядові й командні), сільські вчителі й учительки, за умови, коли вони поручаться за членів своєї сім’ї.

6. Заборонити закриття ринків, відновити базари й не перешкоджати селянам, у тому числі колгоспникам, продавати свої продукти на ринку.

7. Рішуче припинити практику закриття церков в адміністративному порядку, що фіктивно прикривається громадсько-добровільним бажанням населення. Допускати закриття церков тільки в разі дійсного бажання пе­реважної більшості селян і не інакше, як із затвердженням постанов сходів обласними виконкомами. За знущальницькі вихватки щодо релігійних по­чуттів селян і селянок притягати винних до найсуворішої відповідальності.

8. Працівників, які не вміють або не хочуть повести рішучу боротьбу з викривленнями партійної лінії, усувати з постів і заміняти іншими.

КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів. - С. 376-379.