Пісня, що її поширювали польські повстанці серед селян Правобережної України

У полі доля стояла,

У полі доля стояла, Брівоньками моргала:

— З гаю, хлопці, до мене, — Добрий розум у мене, Добрий розум в голові, Гострі ножі у траві.

Гострі ножі аж горять На панів та на царя.

Гострі ножі — порада, Збирайтеся, громада, Гострі ножі точені, В крові панській мочені. Ой мочені, купані У города Умані.

Беріть ножі у руки — Дайте муки за муки.

Ми в Умані бували

І про Умань чували, Про Гонту, Залізняка, Про Галайду і Хорька. Цар В C 0 П Є у BCO ΓV Л ЛC у їздить — зайців стріляє, Дере з вдови, сироти Для німців на чоботи.

UUIA УРСР, ф. 473, on. 1, спр. 20, 1863 р., арк. 55.

248.