Персоналії
Хрущов Микита Сергійович - перший секретар КПРС (1953-1964), Голова Ради Міністрів СРСР (19581964), довголітній перший секретар ЦК КП(б)У. Герой Радянського Союзу, тричі Герой Соціалістичної Праці.
Народився у селі Калиновці Курської губернії (тепер Курська область); з 1908 працював робітником - слюсарем на Донбасі. У 1918 Хрущов вступив до Комуністичної партії і з початку 1920-их років став низовим партійним робітником, з 1926 - секретарем Петрово-Мар'їнського районового комітету КП(б)У. Його кар'єра як визначного партійного керівника починається з 1929, коли він, навчаючись в Московській Промисловій Академії, здобув довіру Сталіна, якою користувався до смерті останнього. З 1938 до 1949 (з перервою від березня до грудня 1947 р., коли першим секретарем ЦК КП(б)У був Л. Каганович). Хрущов очолював КП(б)У як перший секретар її ЦК, а в другій половині 1949 р. знову повернувся до Москви, де був секретарем ЦК ВКП(б) і першим секретарем Московського обласного комітету партії. По смерті Сталіна Хрущов став першим секретарем ЦК КПСС, а з березня 1958 зосередив у своїх руках партійне і державне керівництво, ставши головою Ради міністрів СССР. У жовтні 1964 внаслідок внутрішнього перевороту в Політбюро ЦК КПРС Хрущов був позбавлений усіх посад й усунений від державного і партійного керівництва.Брежнєв Леонід Ілліч (19 грудня 1906 (1 січня 1907), Каменське (нині Дніпродзержинськ), Україна - 10 листопада 1982, Москва) - радянський державний і партійний діяч, Перший секретар ЦК КПРС (1964-1966), Генеральний секретар ЦК КПРС (1966-1982). Народився в родині робітника-металурга. З 1937 року - на керівній радянській і партійній роботі. В роки Другої світової війни був військово-політичним працівником у діючій радянській армії. 1943 - отримав звання генерал-майора. Після війни - знову на партійній роботі (зокрема, перший секретар комуністичних партій Молдавії та Казахстану).
1964 - обраний Генеральним секретатем ЦК КПРС.Щербицький Володимир Васильович (17 лютого 1918, Верхньодніпровськ, нині місто Дніпропетровської області - 17 лютого 1990) - український партійний і
державний діяч. Від 1948 року на партійній роботі. Від 1955 року перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ, з 1957 року член Секретаріату ЦК КПУ; з травня 1972 року, після усунення Петра Шелеста перший секретар ЦК КПУ, одночасно з 1961 року - член ЦК КПРС і з 1971 року член Політбюро ЦК КПРС. З 1955 року депутат Верховної Ради УРСР, з 1958 - СРСР, З травня 1972 року член Президії обидвох Верховних Рад. В 1962-1972 рр. - Голова Ради Міністрів. 1989 р. - Щербицький пішов у відставку з поста першого секретаря Компартії України. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1974, 1977), двічі
кавалер ордена Жовтневої Революції.
Шелест Петро Юхимович (14 лютого 1908 - 22 січня 1996) -партійний і державний діяч УРСР. Народився у селі Андріївці (тепер Балаклійського району Харківської області) у селянській родині. Змалку працював на різних роботах у селі Уланівка на Полтавщині. З 1940 р. - на партійній роботі. Під час радянсько-нацистської війни 1941-1945 рр. - завідувач відділу оборонної промисловості Челябінського обкому партії, інструктор ЦК ВКП(б), парторг ЦК ВКП(б), парторг ЦК на заводах у Саратові, заст. секретаря Саратовського обкому партії з оборонної промисловості. Після XX з'їзду КПРС в квітні-грудні 1956 року очолював Комісію Верховної Ради СРСР з реабілітації незаконно репресованих громадян на території Київської і Вінницької областей. З липня 1963 - перший секретар ЦК КП України. 1963-1972 - член Президії Верховної Ради УРСР. 1966 - введений до складу
Політбюро ЦК КПРС. 1966-1972 - член Президії
Верховної Ради СРСР і член Політбюро ЦК КП України. У квітні 1973 Шелеста вивели зі складу Політбюро ЦК КПРС «за станом здоров'я» і відправили на пенсію. Йому заборонили оселитися в Україні, тримали під постійним негласним наглядом. 1995 - видав свої спогади «...Да не судимы будете.
Дневниковые записи, воспоминания члена Политбюро ЦК КПСС». Помер у Московській області. 13 червня 1996 р. урну з прахом П.Шелеста перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.Найважливіші події:
1956 р.
14-25 лютого - XX з'їзд КПРС, що накреслив заходи щодо десталінізації;
Серпень - вересень - Початок реабілітації незаконно репресованих українських громадян;
1959 р.
15 жовтня - Агент КДБ Б.Сташинський вбив С.Бандеру. Грудень - Початок видання «Української Радянської Енциклопедії»;
1960 р.
Лютий - Введення в дію першого атомного реактора в Україні;
Жовтень - Створення у Києві Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном;
1961 р.
Січень - Суд у Львові над членами Української робітничо- селянської спілки (Л.Лук'яненком, І.Кандибою та ін.);
22 травня - Початок вшанування пам'яті Т.Шевченка у день перенесення його праху в Україну;
Жовтень - XXII з'їзд КПРС схвалив нову програму «побудови комунізму» й проголосив політику «злиття націй»;
1962 р.
11 -15 серпня - Політ навколо землі українського
космонавта П.Поповича;
1963 р. Липень - Увільнення М. Підгорного й обрання П. Шелеста першим секретарем ЦК КПУ;
1964р. 14 жовтня - Усунення М.Хрущова з посади
першого секретаря ЦК КПРС і призначення на його місце Л.Брежнєва;
1965 р.
Літо - осінь - Перша хвиля арештів серед передової української інтелігенції;
26 серпня - Арешт братів М. і Б.Горинів, О.Заливахи, С.Караванського, М.Масютка та інших правозахисників в Україні;
1966 р.
Листопад - Серійне виробництво найбільшого у світі літака «Антей»;
16-19 листопада - V з'їзд Спілки письменників України виступив на захист української мови;
1968 р. квітень - Протест 139 діячів української інтелігенції керівництву СРСР проти арештів в Україні й обмежень національної культури;
1971 р. січень - травень - Друга смуга репресій в Україні, жертвою яких стали В.Чорновіл, Є.Сверстюк,
І.Світличний, І.Дзюба, В.Стус та ін.;
1972 р. 25 травня - Увільнення П.Шелеста від обов'язків першого секретаря ЦК КПУ і обрання на цю посаду В.Щербицького.
1972-1973 рр. - Судові політичні процеси в Україні;1973 р. травень - Початок наступу компартійних структур проти української культури. Критика на адресу Р.Іваничука, С.Плачинди, І.Білика та інших діячів культури України;
1976 р. Листопад - У Києві створено Українську групу сприяння виконанню Гельсінкських угод на чолі з М.Руденком;
1978 р. 20 квітня - Верховна Рада УРСР ухвалила нову Конституцію УРСР.
Контрольні запитання:
1. Основний зміст негативних тенденцій в економіці України у середині 50-х років.
2. Початок реформування
сільськогосподарського виробництва. М.С. Хрущов і поява волюнтаристських надпрограм у галузі аграрної політики: причини краху надпрограм.
3. Реформа управління. Причини
незавершеності економічних реформ. Процес відновлення централізму.
4. Духовне життя в Україні в період хрущовської «відлиги»: основні тенденції та характерні риси.
5. «Стабілізація» та її зміст. Основні завдання 8-ї (1966-1970 рр.), 9-ї (1971-1975 рр.), 10-ї (1976-1980 рр.) п’ятирічок: результати, характерні риси, особливості.
6. Сільське господарство в Україні в 1965-1985 рр.: причини відставання.
7. Соціальна сфера в Україні (1965-1985 рр.): труднощі, досягнення, причини невирішеності проблем.
Рекомендована література:
1. Історія України: нове бачення: У 2 т. Т.2 / Під ред. В.Смолія. - К., 1995. - С. 352-407.
2. Аджубей А. Крушение илюзий. - Москва, 1991.
3. Баран В. Україна 1950-1960 -х років:
Еволюція тоталітарної системи. - К., 1996.
4. Баран В. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953-1985 рр. - Львів, 1992.
5. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1945-1980-ті рр.). - К., 2000.
6. Бурлацкий Ф. Вожди и советники. - Москва,
1990.
7. Врублевский В. Владимир Щербицкий: правда и вымыслы. - К., 1993.
8. Грабовський C., Ставрояні C., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. - К., 1995. - C. 382-386, 418-446.
9. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? // Вітчизна. - 1990, - №5-8.
10. Довідник з історії України (А - Я). - К., 2002
11. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1992. - C. 135-151.
12. Зайцев Ю. Дисиденти: опозиційний рух 6080-х рр. // Сторінки історії України. - Львів, 1992. - C. 195235.
13. Історія України: нове бачення: У 2 т. - Т.2. - К., 1996.
14. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003 рр.: Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. - Х., 2004.
15. Касьянов Г.В. Незгодні: українська
інтелігенція в русі опору 1960-1980-х роках. - К., 1995.
16. Котляр М., Кульчицький C. Довідник з історії України. - К., 1996.
17. Кульчицький С. Новітня історія України. «Відлига» // Український історичний журнал. - 1991. - №
10.
18. Курносов Ю. Соціально-політичний розвиток УРСР у 50-х - перш. Пол. 60-х років // Український історичний журнал. - 1991. - № 12.
19. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Історія України. Тернопіль, 1995. - С. 343-379.
20. Лук'яненко Л. Сповідь у камері смертників. - К., 1991.
21. Ляшко О. Микита Хрущов: відлига і заморозки // Вітчизна. - 1994. - № 7-12.
22. Панченко П. Развитие сельского хазяйства Украинской ССР. 1959-1980. - К. - 1980.
23. Панченко П., Плющ М., Литвин В. та ін.
Друга половина ХХ століття: Нарис історії. - К., 1997.
24. Панченко П., Плющ М., Литвин В. та ін.
Україна: Друга половина ХХ століття: Нарис історії. - К., 1997.
25. Рубан В. На протилежному боці добра // Київ. - 1992. - №1-3.
26. Савельев В. Чи був П.Ю.Шелест виразником «українського автономізму»? // У. І. Ж. -1992. - №4.
27. Савельев В. Чи був П.Ю. Шелест виразником «українського автономізму»? // Український історичний журнал. - 1994. - № 4.
28. Сторінки історії України ХХ ст. - К., 1992.
29. Стус В. З таборового зошита // Дніпро. -
1991. - №9.
30. Стус В. Феномен доби. - К., 1993.
31. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1991. - С. 431-460.
32. Чорновіл В. Правосуддя чи рецидиви терору?//Київ. - 1992. - №6-8.
33. Чорновіл В., Пенсон Б. Хроніка таборових буднів. - К., 1991.
| 34. 1990. 35. №8. | Шаповал Ю. М.С. Хрущов на Україні. - К., Шелест П. Холодна вщлига // Київ. - 1990. - |