Парадокси «відлиги»
25 лютого 1956 р на закритому засіданню XX з’їзду КПРС у Москві перший секретар ЦК парти M Хрущов виголошував таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна Вона викликала шокову реакцію в залі Перед делегатами поставав новий образ Сталіна — жорстокого, малокомпетентного тирана, котрий послідовно створював свій культ, безжалісно знищуючи опонентів і вчорашніх соратників Жорсткій критиці була піддана центральна фігура офіційно насаджуваної десятиліттями системи канонізованих цінностей, ідол десятків мільйонів людей, символ єдності й могутності радянської системи Цей момент можна вважати точкою відліку ланцюгової реакції звільнення радянського суспільства від деяких
найбільш одіозних, реакційних рис, що гальмув^ його розвиток навіть на шляху накресленої офіційною комуністичною доктриною, процесу 'Vt сткової лібералізації деяких сфер життя суспіль»γ ва, передусім духовної Ці часи дістали на:^' „відлига"
„Відлига" була викликана не лише особист, * бажанням Хрущова чи збігом обставин Змін вий гало життя Західний світ вступав в еру тотальц < модернізаїцп, пов’язаної з розвитком HayκoιJt; технічної революції „Змагання двох систем" вих^ • гало нових темпів нових імпульсів у розвиткові f γ донського суспільства, прискорення економічні^' поступу, підвищення життєвого стандарту В і Н'(і.
ресах самозбереження тоталітарної системи б\^ проведено реформування певних її компоненти^' структур, звільнення від тягаря надцентраліз? 'i майже повної самоізоляції та духовної скутості XJ цього, звичайно, додавалися суто суб’єктивні пр. І > нення частини партійно-державної бюрократ зацікавленої в змінах, які б розширили сферу її ко Ц петенцц за рахунок усунення від влади висувані^1 сталінської епохи, амбіції технократів, які набираѴ силу завдяки світовим економічним тенденціям, решті — міркування боротьби за владу му прибічниками Хрущова та ортодоксальний}? сталшістами у „верхах"Розгорнулась „десталінізація по вертикалі" ’ томатичне шаб іонне засудження „культу особ1, всіма партійними та ідеологічними структурами ∖колгоспам Була скасована зайва ланка і без того громіздкої системи управління сільськогос- і подарським виробництвом Великим плюсом стало підвищення заробітної платні колгоспникам Ці зрушення все ж таки програвали іншим тенденціям Незабутній слід в історії радянського суспільства залишила „кукурудзяна епопея”, коли за рахунок засіву мільйонів гектарів землі кукурудзою намагалися вирішити проблему кормів для тваринництва Справжньою лихоманкою для сільського господарства стали карикатурні м’ясні й молочні кампанії, спрямовані на те, щоб підвищити обсяги здачі цієї продукції державі Це погано підготовлене експериментаторство звело майже нанівець попередні досягнення в галузі сільського господарства і поставило його у кризовий стан 3 1950 по 1958 р обсяг валової продукції сільського господарства республіки зріс на 65%, а в 1958—1964 рр — на 3% Країна стала імпортувати зерно Спроби реформ у сільському господарстві були приречені саме на такий результат Залишалась недоторканною колгоспно-радгоспна система, більше того, вона спрямовувалась на суто адміністративно-бюрократичні методи керівництва Підсобні господарства колгоспників стали об’єктом адміністративного тиску, розмір їх зменшувався Як і раніше, найдрібніші питання сільськогосподарського виробництва вирішувались у центрі, ініціатива на місцях була нульовою Проведення реформ такими методами і за таких умов було авантюрою, яка дорого обійшлася не тільки Україні, а й самому Хрущову
Відповідним чином змінювався стан справ у промисловості Ii розвиток в Україні характеризувався значним збільшенням капіталовкладень у важку промисловість, уповільненням темпів розвитку легкої і загальним зниженням темпів зростання
Отже, „відлига ‘ торкнулася тільки окремих сторін життя радянського суспільства Зміни, що відбувалися, сприяли певному прогресивному розвиткові України Але непослідовність, суперечливість цих змін зрештою призвели до того, що задуми ініціаторів стали перетворюватися у свою протилежність До того ж межі „відлиги** були занадто вузькими аби довести реформи ДО ЛОГІЧНОГО КІНЦЯ й докорінним чином оздоровити суспільство