Парадокси «відлиги»

25 лютого 1956 р на закритому засіданню XX з’їзду КПРС у Москві перший секретар ЦК парти M Хрущов виголошував таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна Вона викликала шокову реакцію в залі Перед делегатами поставав новий образ Сталіна — жорстокого, малокомпетентного тирана, котрий послідовно створював свій культ, безжалісно зни­щуючи опонентів і вчорашніх соратників Жорсткій критиці була піддана центральна фігура офіційно насаджуваної десятиліттями системи канонізованих цінностей, ідол десятків мільйонів людей, символ єдності й могутності радянської системи Цей мо­мент можна вважати точкою відліку ланцюгової ре­акції звільнення радянського суспільства від деяких

найбільш одіозних, реакційних рис, що гальмув^ його розвиток навіть на шляху накресленої офіційною комуністичною доктриною, процесу 'Vt сткової лібералізації деяких сфер життя суспіль»γ ва, передусім духовної Ці часи дістали на:^' „відлига"

„Відлига" була викликана не лише особист, * бажанням Хрущова чи збігом обставин Змін вий гало життя Західний світ вступав в еру тотальц < модернізаїцп, пов’язаної з розвитком HayκoιJ_t; технічної революції „Змагання двох систем" вих^ • гало нових темпів нових імпульсів у розвиткові f γ донського суспільства, прискорення економічні^' поступу, підвищення життєвого стандарту В і Н'₍і.

Розгорнулась „десталінізація по вертикалі" ’ томатичне шаб іонне засудження „культу особ¹, всіма партійними та ідеологічними структурами ∖колгоспам Була скасована зайва ланка і без того громіздкої системи управління сільськогос- і подарським виробництвом Великим плюсом стало підвищення заробітної платні колгоспникам Ці зрушення все ж таки програвали іншим тенденціям Незабутній слід в історії радянського суспільства залишила „кукурудзяна епопея”, коли за рахунок засіву мільйонів гектарів землі кукурудзою намага­лися вирішити проблему кормів для тваринництва Справжньою лихоманкою для сільського господар­ства стали карикатурні м’ясні й молочні кампанії, спрямовані на те, щоб підвищити обсяги здачі цієї продукції державі Це погано підготовлене експе­риментаторство звело майже нанівець попередні досягнення в галузі сільського господарства і поста­вило його у кризовий стан 3 1950 по 1958 р обсяг валової продукції сільського господарства рес­публіки зріс на 65%, а в 1958—1964 рр — на 3% Країна стала імпортувати зерно Спроби реформ у сільському господарстві були приречені саме на та­кий результат Залишалась недоторканною кол­госпно-радгоспна система, більше того, вона спря­мовувалась на суто адміністративно-бюрократичні методи керівництва Підсобні господарства кол­госпників стали об’єктом адміністративного тиску, розмір їх зменшувався Як і раніше, найдрібніші питання сільськогосподарського виробництва вирішувались у центрі, ініціатива на місцях була нульовою Проведення реформ такими методами і за таких умов було авантюрою, яка дорого обійшла­ся не тільки Україні, а й самому Хрущову

Відповідним чином змінювався стан справ у промисловості Ii розвиток в Україні характеризу­вався значним збільшенням капіталовкладень у важку промисловість, уповільненням темпів роз­витку легкої і загальним зниженням темпів зро­стання

Отже, „відлига ‘ торкнулася тільки окремих сторін життя радянського суспільства Зміни, що відбувалися, сприяли певному прогресивному роз­виткові України Але непослідовність, супереч­ливість цих змін зрештою призвели до того, що за­думи ініціаторів стали перетворюватися у свою про­тилежність До того ж межі „відлиги** були занадто вузькими аби довести реформи ДО ЛОГІЧНОГО КІНЦЯ й докорінним чином оздоровити суспільство