Озброєння партійних і непартійних більшовиків марксистсько-ленінською теорією. XVIII з’їзд ВКП(б)
Визначною подією в ідейному житті більшовицької партії і всього радянського народу був вихід у жовтні 1938 р. в світ „Короткого курсу історії Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків)"..
З появою „Короткого курсу історії ВКП(б)" партія, а разом з нею і весь радянський народ дістали могутню ідейну зброю більшовизму, енциклопедію основних знань у галузі марксизму- ленінізму.
„Короткий курс історії ВКП(б)" є важливим засобом озброєння партійних і непартійних більшовиків марксистсько ленінською теорією, тобто знанням законів суспільного розвитку і політичної боротьби, засобом посилення революційної пильності і піднесення пропаганди марксизму-ленінізму на належну теоретичну висоту.
З величезним піднесенням і захопленням зустріли партійна і непартійна радянська інтелігенція та широкі маси трудящих „Короткий курс історії ВКП(б)". Десятки тисяч людей взялись до самостійного вивчення основ марксизму-ленінізму..Масові лекції, доповіді і друкована пропаганда доповнювали величезний рух за опанування марксизму-ленінізму.
Початок 1939 р. ознаменувався новою визначною подією всесвітньо-історичного значення. 10 березня 1939 р. в Москві відкрився черговий XVlII з’їзд Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
Партія Леніна—Сталіна підводила величезні підсумки попереднього етапу розвитку країни соціалізму. П’ятиріччя, що відділяло партію і країну від XVII з’їзду ВКП(б), пройшло під знаком героїчної боротьби трудящих нашої батьківщини за нові перемоги соціалізму. Ця боротьба увінчалась тріумфом
марксизму-ленінізму, небувалим торжеством партії Леніна — Сталіна, що привела радянський народ до всесвітньо-історичних перемог.
Країна вступила в нову смугу розвитку — смугу завершення побудови безкласового соціалістичного суспільства і поступового переходу до комунізму.
Ця нова історична смуга розвитку була смугою дальшого розквіту соціалістичної культури, мистецтва, науки.
У країні соціалізму спостерігається справжнє культурне піднесення, справжня культурна революція. Це відбувається саме в той час, коли в країнах капіталізму закриваються університети, театри, школи, багато видатних представників науки приречено на безробіття і злидні. В той час, коли країни капіталізму здригаються в лещатах економічної кризи, що несе невимовні страждання трудящим масам, в той час, коли у них посилюється класовий гніт і експлуатація, в країні соціалізму спостерігається справжнє величезне піднесення і розквіт всього народногосподарського і культурного життя.Класові грані між трудящими CPCP стираються, зникає стара класова відокремленість, падають і стираються економічні і політичні суперечності між робітниками, селянами та інтелігенцією. Все це створило основу для небувалої морально- політичної єдності народу.
УРСР як невід’ємна складова частина CPCP вступила в третю сталінську п’ятирічку з небувалим розквітом політичного, господарського і культурного життя. Невичерпно багатою стала Радянська Україна. Під керівництвом партії Леніна—Сталіна український народ веде республіку до дальшого розквіту і достатку.
Про величезні завоювання і перемоги українського народу за роки другої сталінської п’ятирічки розповів XVIII з’їздові ВКП(б) керівник українських більшовиків М. С. Хрущов. Незмірно виросла національна по формі, соціалістична по змісту культура Радянської України. Бурхливо розвивається література. Квітне мистецтво. 6 березня 1939 р. український народ 3' винятковим торжеством, разом з усіма народами CPCP, відсвяткував 125-річчя з дня народження великого поета-революціонера Т. Г. Шевченка.
Розвиток української культури був наслідком особливого піклування тов. Сталіна, торжеством ленінсько-сталінської національної політики. Ці величезні заслуги тов. Сталіна український народ з винятковою любов’ю відзначив трохи згодом, 21 грудня 1939 р., в день його славного шестидесятиріччя.
XVIII з’їзд ВКП(б) поставив перед радянським народом грандіозне завдання — перегнати протягом найближчих 10—15 років головні капіталістичні країни в економічному відношенні.
Третя сталінська п’ятирічка є вирішальний етап у виконанні цього основного економічного завдання CPCP. „Тільки в тому разі, коли переженемо економічно головні капіталістичні країни,
Соціалістичний Київ. Хрещатик — центральна вулиця столиці
ми можемо розраховувати, що наша країна буде повністю насичена предметами споживання, у нас буде достаток продуктів, і ми дістанемо можливість зробити перехід від першої фази комунізму до другої його фази“ (И. Сталін, Питання ленінізму, вид. XI, с. 52 ц.
У зв’язку з корінними змінами в економіці і класовій структурі CPCP XVlII з’їзд ВКП(б) прийняв надзвичайно важливі організаційні рішення. У прийнятому з’їздом Статуті ВКП(б) були встановлені однакові для всіх трудящих умови прийому до партії і однаковий кандидатський стаж.
Рішення XVIII з’їзду ВКП(б) були одностайно схвалені всім українським народом.
Доповідь тов. Сталіна і рішення з’їзду по доповіді тов. Молотова про третій п’ятирічний план розвитку народного господарства CPCP стали бойовою програмою дій, програмою дальшої боротьби за повну перемогу соціалізму.
Ці сталінські рішення з’їзду стали мобілізуючою і організуючою силою. Вони дістали найжвавіший відгук у свідомості всьою народу. В країні піднеслась нова хвиля соціалістичного змагання.
Успішно завершивши перший і другий роки третьої п’ятирічки, країна соціалізму з великим піднесенням взялася до здійснення вирішальних завдань третього року третьої сталінської п’ятирічки.
6.