Опозиція наступає: від Декларації про державний суверенітет до студентського голодування

До серпня 1991 р компартія лишалася в Укра­їні найчисленнішою Зазначимо, під час збільшення КПУ з 2,4 млн у 1971 до 3,3 млн членів у 1990 р частка українців у ній також продовжувала зростати з 65 до 67% Та лише під час першого етапу XXVIII з’їзду КПУ у червні 1990 р вона прийняла власну програму, водночас першим секретарем ЦК КПУ після обрання Іваш- ка Головою BP України став „ортодокс" C Гуренко Легкість, з якою Івашко залишив посаду Голови BP України, прийнявши пропозицію Горбачова ста­ти заступником генсека ЦК КПРС, завдала відчутного удару й без того низькому престижу компартії України, в якій позиції консерваторів зав­жди були сильнішими, ніж, скажімо, в Московській парторганізацп чи компартіях Прибалтики до їх розколів У 1990 р КПУ покинуло понад 220 тис чол, а вступило лише 38 тис Очевидно, значна частина членів залишалася лише формально, „за інерцією", не сплачуючи членських внесків, не бе­ручи участі в роботі парторганізацій

Керівництво КПУ намагалося маневрувати Багато положень програми Руху, що раніше крити­кувалися лідерами КПУ як антирадянські та націоналістичні, згодом ввійшли до документів КПУ та Декларації про державний суверенітет Ук­раїни, прийнятої 16 липня 1990 р (наприклад, про республіканську власність на землю та й надра, пріоритет республіканських законів над загально­союзними) За цю Декларацію проголосувала не тільки Народна рада, а й прокомуністична більшість — „група 239“ Цьому сприяли прий­няття Декларації про державний суверенітет Роси, розгубленість депутатів-комуністів через відставку Івашка, постійні багатотисячні мітинги, що суп- рводжували роботу Верховної Ради, та шахтарсь­кий страйк

17 жовтня внаслідок студенстського голодуван­ня, тиску інших опозиційних сил Верховна рада прийняла компромісне рішення 1) провести на по­чатку 1991 р референдум про довіру нинішньому складу BP України і в разі недовіри — організува­ти до кінця року нові вибори на багатопартійній ос­нові, 2) забезпечити проходження строкової служ­би громадян України за межами республіки тільки за їх добровільною згодою, 3) створити комісію Be- XOBHOi Ради для розгляду питання про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ, 4) до прийняття нової Конституції України „укладання союзного договору вважати передчасним", 5) відставка голови Ради міністрів УPCP В Масола (мітинги йшли під гаслом „Геть Масола й Кравчу- κa∣"), 6) до ЗО листопада 1990 р привести діючу Конституцію УРСР у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет 3 цих рішень до кінця року виконане було лише одне — відставка голови Ради міністрів

Втім, через тиждень після рішення від 17 жовт­ня Верховна Рада України зняла шосту статтю Конституції УРСР по „керівну роль" компартії За цих обставин 25-28 жовтня відбулися II Всеу­країнські збори Руху, чисельність якого зросла до 633 тис В результаті рішень зборів з назви Народ­ного руху зникають слова „за перебудову" Якщо раніше Рух виступав за новий союзний договір, то тепер головною метою було проголошено побудову ненасильницьким шляхом (тобто включаючи і по- запарламенстький) незалежної демократичної Ук­раїнської держави, прийнято резолюцію проти со­юзного договору Заборонялася участь у Русі членів КПРС Водночас Рух поступово перестав бути об’єднуючою силою незважаючи на прийняте рішення про асоціативне членство, ні УРП, ні Дем- ПУ, ні ПДВУ до Руху не увійшли Рух виявився також неготовим до контрнаступу КПУ в листопаді 1990 р