Наукова періодизація історії України.

Розглянемо наукову періодизацію історії України. Схеми періодизації розроблялися упродовж ХІХ-ХХ ст. При цьому початкову наукову періоди­зацію історії України здійснив ще М. Максимович - перший ректор Київського університету, історик, фольклорист, мовозна­вець, громадський діяч, а успішно продовжили розробку М.

На нашу думку, враховуючи досвід попередників, сучасні істо­ричні концепції та методологічні принципи, можна запропонувати наступну періодизацію історії України:

1. Праісторія або стародавня доба. Цей період розпочинається з появи первісних людей на теренах України (орієнтовно 1,5 млн. ро­ків) і закінчується появою перших державних об’єднань східнос­лов’янських племен у Середньому Подніпров’ї (ѴІ-ІХ ст.).

2. Середньовічна Україна. В рамках цього періоду розглядається княжа доба або Київська Русь від початку заснування до роздрібнено­сті (ІХ - перша половина ХІѴ ст.), литовсько-польська доба (друга половина ХІѴ - перша половина ХѴІ ст.)

3. Україна на порозі нового часу. В цьому періоді виділяється доба Українсько-козацької держави, підвалини якої заклав Б. Хмель­ницький (друга половина ХѴІІ - ХѴІІІ ст.).

4. Українські землі під владою Російської та Австрійської ім­перій (кінець XVIII - початок ХХ ст.). На цьому етапі розпочина­ється національне відродження, українці активно беруть участь у ре­волюціях 1848-1849 рр., 1905-1907 рр. Відбувається політизація укра­їнського національного руху, яка спричиняє появу перших українсь­ких політичних партій. Закінчується період участю українців у пер­шій світовій війні, яка стала для багатьох братовбивчою.

5. Боротьба за відновлення української державності (1917­1920 рр.).

6. Україна між двома світовими війнами (1920-1930-ті роки ХХ ст.). Більша частина українських земель була об’єднана у складі УРСР - складової частини СРСР. Українці пережили добу національ­ного відродження. Однак з оформленням тоталітарного ладу його ак­тивні діячі були репресовані. В цю добу Україна пережила два голо­домори (1921-1922 рр., 1932-1933 рр.) та “розселянювання”. Західно­українські землі розвивалися у складі Польщі, Румунії та Чехосло- ваччини, які здійснювали колоніальну політику.

7. Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної вій­ни (1939-1945рр.). Розпочався цей період включенням західноукраїн­ських земель до складу УРСР та проведенням “радянізації”, яка су­проводжувалася репресіями. Напад Німеччини на СРСР мав катаст­рофічні наслідки для України. На її території встановився жорсткий окупаційний режим. У відповідь - розгортання радянського і націо­налістичного партизанського руху. Утворилася УПА, яка повела бо­ротьбу за відродження Української держави. Задля визволення Украї­ни були створені радянською владою чотири Українські фронти. Упродовж 1942-1944 рр. відбувалося звільнення України Червоною армією.

8. Україна в повоєнний період, на шляху до незалежності (1945-1991 рр.). Основні ознаки цього періоду: завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах однієї держа­ви, нова смуга масових репресій, третій голодомор 1946-1947 рр., хрущовська “відлига”, брежнєвський “застій”, розгортання правоза- хисного та дисидентського руху, горбачовська “перебудова”, катаст­рофа на ЧАЕС, перші вибори до Верховної Ради УРСР на альтерна­тивній основі, створення парламентської опозиції - Народної ради, перші паростки багатопартійності, прийняття Декларації про держав­ний суверенітет, студентське голодування та перші страйки шахтарів, державний заколот у Москві та створення ДКНС, прийняття Акту про державний суверенітет, референдум про незалежність, припинення існування СРСР.

9. Розбудова незалежної держави Україна (1991 р. - сьогоден­ня). На цьому етапі відбулося створення правової бази розвитку України як демократичної держави, запровадження національної грошової одиниці, формування Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, митної служби. Було здійснено перехід до ринкових відносин, оформилася багатопартійна політична система, прийнята Конституція 1996 р., проведена політична реформа. Водночас Україна пережила соціально-економічні і політичні кризи, остаточно не ратифіковані угоди про державні кордони з Румунією, Росією.

Україна приймає активну участь у миротворчих процесах ООН, у програмі “партнерство заради миру”, в діяльності Ради Європи, пе­ребуває у складі СНД і є членом ГУАМ.

На основі цієї періодизації курс історії України буде поділяться на ряд тем, у яких розглядатимуться окремі етапи історичного розви­тку суспільства та процеси державотворення.