Меседж 2[145] «Україна забороняє ‘георгіївські стрічки, але люди продовжують їх носити»

Цей меседж у російських ЗМІ виник після інтерв'ю Нестора Шуфрича телекана­лу «NewsOne». У ньому політик заявив, що українці не мають права відмовля­тися від символу перемоги. Шуфрич також продемонстрував, як обійти закон: «Один из букетов гвоздик на Могилу Неизвестного Солдата, перевязанный черной и оранжевой лентами по отдельности»^[146].

Та не стрічкою єдиною: попри всі ці «злочинні» дії української влади в царині історичної пам'яті, «quot;спасибо деду за победу” все равно повторяют», - стверджу­ють російські пропагандисти. «А карточки предков с медалями quot;За отвагу” на черно-оранжевых ленточках висят в каждой семье»^[147]. «События по всем горо­дам Украины показали превосходящее количество адекватных граждан, готовых противостоять фактически оккупационному колониальному режиму панамских шумеров-патриотов. Полмиллиона людей вышли на улицы!»^[148], - саме так йдеться в одному з найпопулярніших постів у ФБ про акцію Безсмертного полку в 2018 році. Мовляв, попри «псевдосторичну політику» української влади, яка діє за вказівками Держдепу, «знищити народну пам'ять про війну не вдається»^[149].

Як ілюстрація стійкості тих, хто не боїться виказати свою повагу «дєдам», - пост Максима Равреби про 9 травня в Україні: «[...] я ношу георгиевскую ленту не снимая, чтобы доказать делами правоту своих убеждений». Він звинувачує Україну, що «подчинившаяся перевороту», у вкладанні у стрічку негативного сенсу і переслідуваннях за неї: «[...] носить и демонстрировать Георгиевскую ленту[...] кроме ветеранов Великой Отечественной войны, будут задерживать. [...]. В 2016 [...] тем, кто шел по аллее Славы был устроен фашистский «коридор ненависти». [...] нацисты и срывали ленты с груди тех, кто имел смелость за­конно носить символ нашей общей Победы. Не остановило бандитов то, что ленты были на груди у детей и инвалидов»^[150].