«Конституція-державний заповіт» П. L Пестеля
(Короткий виклад змісту «Руської правди», продиктований Π. І. Пестелем М. Бестужеву-Рюміну)
...2. Російська держава поділяється у відношенні законного свого простору на 10 областей і 3 уділи.
Уділи є такі: столичний, в якому перебуває і зосереджується державне управління, Нижній Новгород або Москва, Донський і Киргизький. Кожна область складається з 5 губерній, або округів. Губернії складаються з повітів, повіт складається з волостей. Волості бувають суцільні і приписні — 1000 обивателів чоловічої статі.3. Держава складається з народу і уряду.
4. Увесь російський народ складає один станцивільний; всі сучасні стани знищуються і зливаються в один стан — цивільний. Всі різні племена, з яких складається Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський. Усі росіяни розписані по волостях. Кожний російський громадянин є член якої-небудь волості. Це замінює сучасний поділ росіян по волостях. Волость має для своїх членів два списки — цивільний і скарбовий. До скарбового списку заносяться громадяни, які мають у волості яку-небудь власність. Подать збирається з власності, тому одна і та ж людина може бути занесена в скарбових списках багатьох волостей, але в цивільному списку може бути записана тільки в одній волості, бо цивільний список означає політичне становище, а політичним правом користується кожний російський у тій лише волості, в якій він є в цивільному списку.
5. Уся земля, яка належить до кожної волості, поділяється на дві частини: волосну і приватну. Перша належить всій громаді, друга — приватним людям. Перша становить власність громадську, друга — 250
власність приватну. Волосна земля є недоторкана. Вона поділяється на ділянки, ділянки роздаються за вимогами членів волості. Решта землі здається в найми стороннім людям не інакше, як на один рік. Якщо треба більше ділянок, ніж таких є в наявності, тоді не задовольняються вимоги тих, хто бажає взяти найбільше число ділянок; ділянки ці переходять з рук в руки в тих лише випадках, коли є нові претенденти.
Цими претендентами є або такі, шо раніше ніякої ділянки не брали, або такі, що бажають нині взяти більше...6. Перехід з нинішнього становища в порядок, який тут запропонований, є поступовим. У нинішніх поміщиків земля відкуповується оброком або працею влітку. Спочатку це провадиться в казенних маєтках і волостях, а потім вже в приватних. Оброчні селища і землеробні селища, дворові люди, заводські селяни продовжують нинішні заняття в належний час і самі відкуповуються, а дворові у волості поступають.
7. Уряд поділяється на Верховну владу і державне управління.
8. Щодо побудови Верховної влади, то відкидається правило- рівноваги властей, але приймається правило визначеного кола діяльності. Верховна влада ділиться на законодавчу і вищу — виконавчу. Перша доручається Народному вічу, друга — Державній думі. Крім того, потрібна ще влада наглядальна, щоб ті дві не виходили із своїх меж. Влада наглядальна доручається Верховному собору.
9. Народне віче складається з народних представників, обраних народом на 5 років. Кожний рік п’ята частина вибуває і замінюється новими виборами. Той же самий може бути знову обраний. Побудова внутрішнього порядку віча належить йому самому. Голова вибирається щорічно з членів, які останній рік засідають. Народне віче є одне ціле і на камори не поділяється. В ньому є вся законодавча влада. Воно оголошує війну і укладає мир.
Відмінність у складанні законів заповітних і всіх інших законів. Перші обнародуються і на обговорення всієї Росії пропонуються.
Народне віче має свій час, коли воно не засідає; тоді залишається тимчасова комісія. Ніхто не може розпустити Народне віче. Воно являє собою волю в державі, душу народу.
10. Державна дума складається з 5 членів, народом обраних на 5 років. Щорічно один з Думи виходить і замінюється іншим на виборах. Голова є член, який засідає останній, тобто п’ятий, рік. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. З числа цих кандидатів вибирає Народне віче остаточно. Державна дума має всю вишу виконавчу владу, веде війну і провадить переговори, але не оголошує
війни і не укладає миру.
Всі міністерства і всі взагалі урядові установи є під віданням і началом Державної думи, але діють за її дозволом і виконують її накази. Вона має свою власну канцелярію.11. Верховний собор складається з 120 членів, які іменуються боярами. Бояри призначаються на все життя і не можуть брати участі ні в законодавчому, ні у виконавчому порядку. Губернії призначають кандидатів, а Народне віче замішає число бояр, які вибули. Голова обирається на рік самим собором. Собор має верховно-наглядальну владу. Народне віче посилає до нього на затвердження свої закони. Собор не розмірковує про сутність предметів, але дивиться на одні форми, щоб в усьому додержувалась законність; після цього затвердження закон набуває своєї законної сили. Сам собор не діє. Собор призначає із своїх членів по одному генерал-прокурору в кожне міністерство і по одному генерал-губернатору в кожну область (при- казний наглядач, обласний посадник). Генерал-прокурор розглядає журнали палат міністерства і затверджує їх рішення, враховуючи лише одну законність і додержання існуючого порядку, але не обмірковує суті самого змісту; без їх ствердження не може відбутися виконання; вони (відповідають) за свої дії. Державна дума вирішує, а Верховний собор може чиновника віддати до суду. Відданий до суду судиться звичайним судовим порядком. Генерал-губернатор має такі самі обов’язки щодо обласних управлінь. З цього видно, шо Собор тримає в межах законності Народне віче і Державну думу. Сам же не має ніякої позитивної дії. Головнокомандуючі діючих армій призначаються Верховним собором. Він приймає начальство над армією, коли виступає за межі держави, і складає його, коли вступає в межі губернії на воєнному положенні.
Избранные социально-политические и философские произведения декабристов.
M.: Госполитиздат, 1951. Т. II. С. 159—162.
187.