КИЇВСЬКА РУСЬ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
1. Внутрішньополітичні процеси у Київській Русі: від імперії Рюриковичів до періоду удільних князівств.
2. Зовнішня політика Київської Русі.
Джерела
Історія України від найдавніших часів до сьогодення.
Збірник документів і матеріалів / За заг. ред.А.П. Коцура, Н.В. Терес. - Київ; Чернівці, 2008.
Літопис Руський. За Іпатським списком. Переклад Л. Махновця. - Київ, 1989.
Щодра О.М. Практикум з давньої та середньовічної історії України. - Львів, 2003.
Література
Греков Б.Д. Киевская Русь. - Москва, 1953.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ -ХІІІ вв. - Москва, 1982.
Толочко П.П. Древняя Русь. - Киев, 1987.
Толочко П.П. Київська Русь. - Київ, 1996.
Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь (Україна крізь віки). - Київ, 1998. - Т. 4.
Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - Київ, 2005.
Дискусійні запитання
1. Роль скандинавів у виникнення давньоруської держави.
2. Причини вибору Візантії як зовнішньополітичного орієнтира Київської Русі.
Обов’язковий мінімум інформації для засвоєння
Київська Русь (ІХ-ХІІІ ст.) - середньовічна імперія династії Рюриковичів з центром у Києві; на початку ХІІ ст. простягалася від Карпат до Волги та від Чорного до Балтійського морів. У середньовічних джерелах відома під назвами “Русь”, “Руська земля”; термін “Київська Русь” запровадив до наукового обігу російський історик Микола Карамзін (1766-1826).
ПЕРША ДАТА “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ”
“У РІК 6360 [852], Індикта 15, коли почав Михайло цесарствувати, стала називатися [наша земля] - Руська земля. А про се ми довідалися [з того], що за сього цесаря приходила Русь на Цесароград, як ото писав [Георгій] у літописанні грецькому. Тим-то і звідси почнемо, і числа положимо”.
ІНФОРМАЦІЯ З “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ” ПРО ЗАПРОШЕННЯ НА ПРАВЛІННЯ ВАРЯГІВ
“У РІК 6370 [862].
Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: “Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву”. Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів - русь, як ото одні звуться свеями, а другі - норманами, англами, інші - готами, - отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: “Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами”. І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, - на Білім озері, а третій, Трувор, - в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала [свою] назву Руська земля. А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому - Полоцьк, тому - Ростов, другому - Білоозеро. А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді - словени, а в Полоцьку - кривичі, в Ростові - меря, у Біло|озері - весь, в Муромі - мурома. І тими всіма володів Рюрик”.| КИЇВСЬКА РУСЬ - ІМПЕРІЯ РЮРИКОВИЧІВ | |
| Рюрик (862- 879) | Землі півночі сьогоднішньої Росії (Ладога, Новгород). |
| Олег (879/82-912) | Об’єднання земель: Новгород - Смоленськ - Любеч - Київ (882) - древляни (883) - сіверяни (884-85) - війна з тиверцями (885); Каспійські (909/10, 912/13) та Константинопольські (угоди з Візантією 907, 911) походи. |
| Ігор (912-945) | Приєднання племінних князівств древлян та уличів; Візантійські (941, 944) та Каспійські (943) походи; боротьба проти печенігів. |
| Ольга (945-964) | Придушення повстання древлян (945); організація пунктів князівської влади на території Київської Русі (погости); прийняття християнства (955); візит до Константинополя та дипломатичні відносини з Константином Багрянородним (957). |
| Святослав Ігорович Хоробрий (964-972) | Приєднання в’ятичів (964-65); знищення Хазарського каганату (965); перемога над аланами та касогами Північного Кавказу (965-66); Болгарський похід (967-68); боротьба з печенігами (968); боротьба з Візантією (970-71). |
| Ярополк Святославович (972-980) | Дипломатичні відносини з імператором Священної Римської імперії Оттоном І Великим, Папою Римським (973, 979); боротьба з братами за об’єднання земель: перемога над Олегом Святославовичем та приєднання Деревлянської землі (977); перемога над Володимиром Святославовичем та захоплення Новгорода (980). |
| Володимир Святославович Великий (980-1015) | Приєднання від Польщі Червенських міст, зокрема Перемишля та Червена (981); війна з Волзькою Болгарією (985); Херсонеська війна (987-988) - прийняття християнства та союз з Візантією, скріплений династичним шлюбом з дочкою візантійського імператора Романа ІІ Анною. |
| Святополк Володимирович Окаянний (1015-1019; з перервами) | Боротьба в союзі з тестем польським королем Болеславом І Хоробрим за Київський стіл проти брата Ярослава Володимировича, під час якої загинули його брати Борис, Гліб та Святослав; поразка від Ярослава у Любецькій битві (1016); перемога над Ярославом на р. Буг (1018); поразка від Ярослава на р. Альті (1019). |
| Ярослав Володимирович Мудрий (1019-1054) | Боротьба зі Святополком Окаянним за Київський стіл (1015-19); боротьба проти брата Мстислава Володимировича - тмутороканського (Тамань) і чернігівського князя: поразка у битві під Лиственом біля Чернігова (1024) - за Мстиславом - Чернігівщина і всі землі на схід від Дніпра (окрім Переяславщини), мир у Городку під Києвом (1026); допомога Мстиславу у боротьбі з ясами та касогами - розширення володінь до Кавказьких гір (1029); зайняття земель між Чудським озером і Балтикою і заснування м. Юріїв (Тарту) (1030); відвоювання Червенських міст, зайнятих Болеславом І Хоробрим (1018) та здобуття від Польщі земель між Сяном і Бугом, де збудовані міста Ярослав і Белз (1031); смерть Мстислава та об’єднання земель Київської Русі (1036); боротьба з печенігами (1036); походи проти литовських племен ятвягів, Мазовії, прибалтійсько-фінських племен ям і чудь (1038-1042); Візантійський похід (1043); будівництво міст на південному кордоні як захисту від кочовиків; династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Францією. |
| Ізяслав Ярославич (1054-78; з перервами) | |
| Святослав II Ярославич (1073-76) | |
| Всеволод Ярославич (1076-93) | |
| Святополк III Ізяславич (1093-1113) | |
| Володимир II Всеволодович Мономах (1113-25) | |
| Мстислав Володимирович (1125-32) | |
| Ярополк II Володимирович (1132-39) | |
| Всеволод II Ольгович (1139-46) | |
| Юрій Володимирович Долгорукий (1149-57) | |
| Ростислав Мстиславич (1154-67) | |
| Мстислав Ізяславович (1167-69) | |
| Гліб Юрійович (1169-71) | |
| Рюрик Ростиславич (1173-1210; з перервами) | |
| Святослав IV Всеволодович (1176-91) | |
| Мстислав III Романович (1212-23) | |
| Володимир Рюрикович (1223-24) | |
| Ярослав IV Всеволодович (1236-46) | |
| Михайло Всеволодович (1238-46) | |
| Данило Романович Галицький (1240) | |