„Гласність" і початок національного відродження

Оскільки проведення економічної реформи наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, M Горбачов узяв курс на лібе­ралізацію режиму (на відміну від Китаю, де було запроваджено економічний плюралізм при збере­женні політичного диктату компартії) Він намагав­ся за допомогою „гласності', „соціалістичного плю­ралізму" під гаслом „перебудови" сталінської мо­делі соціалізму та повернення до „ленінських прин­ципів" активізувати народні маси й, контролюючи цю активність згори, послабити реакціонерів Але, у той час, як на союзному рівні відбулися важливі зміни у складі вищого керівництва, першим секре­тарем ЦК Компартії України аж до осені 1989 р залишався Щербицький Відтак у перші роки пере­будови гласність, проголошена в Москві, мало змінила обличчя республіканської преси Ось чому з такою увагою стежили демократичні сили в Ук­раїні за поширенням гласності й плюралізму в цен­тральних засобах масової інформації виступами істориків, економістів, філософів, соціологів ЯК 1 в Москві, звичайною картиною в містах України були ранкові черги в кіосках за пресою

Ситуація в Україні загострювалася через „ду­ховний Чорнобиль" — русифікацію Згідно з пере­писом 1989 р з 51,5 млн населення України ук­раїнці становили 37,4 млн, з них вважали рідною українську мову лише 87,7%, але реальний відсо­ток тих, хто вільно володів українською мовою, був набагато нижчим У вузах українською мовою чи­талося приблизно 5% лекцій На 1988/89 нав­чальний рік не залишилося жодної української шко­ли в Донецьку, Чернігові, Харкові, Луганську, Одесі, Миколаєві, навіть на початок 1991/92 нав­чального року українською мовою навчалося лише 49,3% учнів 1988 р книжки, видані українською мовою, складали лише 18% за назвою, а за тира­жем — тільки 3% Частка українців упала з 76,8% в 1959 р до 72,6% у 1989 р, в той час як росіян — зросла з 16,9 до 22,0%

Роль першопроходців у захисті української культури, навколишнього середовища, ліквідації „білих плям" історії відіграла Спілка письменників України та її центральний орган — газета „Літера­турна Україна" Широкий розголос мали виступи О Гончара, P Братуня, І Дзюби, І Драча В Дрозда та багатьох інших Почали вертатися в українську літературу твори В Винниченка, представників „розстріляного відродження", зокрема M Хвиль- вого, M Куліша, M Зерова, історичні праці M Гру- шевського, M Костомарова та інших, заборонені твори І Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація^", M Брайчевського „Приєднання чи возз’єднан­ня^", репресованих у роки „застою" В Стуса, Є Сверстюка, Ігоря та Ірини Калинців та інших, повертається з еміграції письменник та один із за­сновників Української Гельсінської групи (УГГ) M Руденко

Поступово стала відкриватися правда про такі сторінки української історії XX ст, як Центральна Рада, голодомор 1933 р, сталінські репресії ОУН- УПА, розгорнулася дискусія про національну сим­воліку Таким чином, лібералізація і гласність підірвали радянські ідеологічні штампи