Донесення кошового отамана Запорозької Січі П. Кални- шевського генералу Ісакову про повстання сіроми на Запоріжжі (ЗО грудня 1768 р.)
Шляхетний і прекрасний пане генерале і кавалер Олександре Степановичу! Прихильний наш добродію! 26 грудня, ввечері з козаків війська Запорозького деякі, зчинивши кулачний бій, вискочили і, вхопивши довбиши, якими б’ють вечірню зорю, невідомо через що вчинили немалий бунт, напавши на мої житлові і козацької старшини доми, розламали їх, пограбували худобу і понівечили деяке інше майно.
Мене ж та теперішню і колишню військову старшину і інших розшукували з метою вбити. Але за божою волею ми врятувались втечею від смерті з рук бунтівників, а саме: зараз же як тільки вчинився бунт, я, кошовий отаман, писар, осавул і інші колишні військові старшини заховалися в дніпровських лугах, деякі опівночі, а інші ранком 27 грудня прибігли в Новосіченський ретранжамент[154] [155], куди зібралось чимало козаків запорозького Низового війська отамани після того, як дізналися про наміри бунтівничої юрби, що хоче після обрання нового кошового отамана теперішню і колишню військову старшину, всіх старих отаманів і козаків повбивати, а також, забравши військові клейноди кошового і артилерію, піддатися Турецькій державі. Коли ж вони заперлись в Січі, то я з теперішньою і колишньою військовою старшиною, із стариками і отаманами та з усім низовим Запорозьким військом, бачачи їх злі підступи і замисли, змушений був вчинити напад пішо та кінно з Новосічен- ського ретранжаменту і вигнати цих бунтівників зброєю і гарматами з Січі, шо було й зроблено. Це бачили прислані від його високо- графської вельможності — пана генерала-аншефа і кавалера графа Петра Олександровича Рум’янцева пан секунд-майор Селеняка, а також (надісланий) від вашого превосходительства із фортеці святої Єлизавети капітан Маркович. Як вони, так і виконуючий обов’язки коменданта Новосіченського ретранжаменту секунд-майор Мікуль- шин можуть засвідчити про спіймання втікачів, які встигли досить (далеко) звідси податися. Після спіймання покарали їх по заслузі.Я з теперішньою і колишньою військовою старшиною, з курінними отаманами і з усім Запорозьким Низовим військом, як і раньше повідомлено вашому превосходительству від імені коша на основі вірного обов’язку присяги її імператорській величності, захищатиму від ворожого татарського нападу всеросійські кордони. Я завжди готовий і маю можливість в таких випадках дати відсіч ворогу...
Записки історико-філологічного відділу УАН.
Київ, 1927. Kh. XI. С. 226-227.
146.