З договору між шведським королем Карлом XII і українським гетьманом І. Мазепою 29-30 жовтня 1708 р.
1. Й. К. В. зобов’язується обороняти Україну й прилучені до країни козаків землі й негайно вислати туди задля цього помічні війська, коли вимагатиме того потреба й коли допомоги цієї проситимуть князь і стани.
Війська ці, вступаючи в країну, будуть під командою шведських генералів, але під час операцій на Україні Й. В. довірить керування ними князеві та його наступникам і це триватиме доти, доки Україна потребуватиме того війська, котрому Й. К. В. видаватиме платню, а козаки постачатимуть хліб і харчі.2. Усе, що воюється (буде добуто - упоряд.) з колишньої території Московщини, належатиме на підставі воєнного права тому, хто цим заволодіє, але все те, що, як виявиться, належало колись українському народові, передається й задержиться при українському князівстві.
3. Князь і стани України, згідно з правом, яким досі користувалися, будуть заховані (збережені - упоряд.) і вдержані на всім просторі Князівства і частин, прилучених до нього.
4. Іван Мазепа законний князь України, жодним способом не може бути нарушений у володінні цим князівством, по його смерті, яка, треба сподіватися, не наступить ще довго, стани України заховають (збережуть - упоряд.) усі вольності згідно зі своїми правами, стародавніми законами.
5. Нічого не зміниться в тому, що досі зазначено, щодо герба й титулу князя України Й. К. В. не могтиме ніколи присвоїти цей титул і герб.
6. Для більшого забезпечення як цього договору, так і самої України, князь і стани передадуть Й. К. В. на весь час, поки тягтиметься ця війна, а з нею й небезпека, деякі зі своїх міст, а саме: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.
Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К. : Інститут історії. України НАНУ, 2003. - С. 386-387.