Договір між гетьманом України Іваном Мазепою та шведським королем Карлом XII, викладений П. Орликом (1708 р.)

Князь Мазепа і Стани України ужили своєї влади в 1708 р., щоби знову заволодіти тим, що їм належало. Аби краше забезпечити собі свої вольності, вони злучилися з королем шведським і умовилися з ним не трактувати ні з ким окремо.

1. И. К. В¹, зобов’язується обороняти Україну і прилучені до країни Козаков землі й негайно вислати туди задля цього помічні війська, коли вимагатиме того потреба і коли помочі цієї просити­муть князь і Стани. Війська ці, вступаючи в країну, будуть під командою шведських генералів, але під час операцій на Україні Й. В. довірить керування ними князеві та його наступникам, і це триватиме доти, доки Україна потребуватиме того війська, котрому Й. К. В. видаватиме платню, а козаки поставатимуть хліб і харчі.

2. Все, що завоюється з бувшої території Московщини, належа­тиме на підставі воєнного права тому, хто цим заволодіє, але все те, що, як виявиться, належало колись народові українському, переда­сться й задержиться при українськім князівстві.

3. Князь і Стани України, згідно з правом, яким досі користу­валися, будуть заховані і вдержані на всім просторі князівства і частин, прилучених до нього.

4. Іван Мазепа, законний князь України, жодним способом не може бути нарушений у володінні цим князівством; до його смерті, яка — треба сподіватися — не наступить ще довго. Стани України заховають всі вольності згідно з своїми правами та стародавніми законами.

5. Нічого не зміниться в тому, шо досі зазначено щодо герба й титулу князя України. Й. К. В. не могтиме ніколи присвоїти цей титул і герб.

6. Для більшого забезпечення як цього договору, так і самої України, князь і Стани передадуть Й. К. В. на весь час, поки тягтиметься ця війна, а з нею й небезпека, деякі з своїх городів, а саме Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

Уповноважені Його Величества Царя зазначають:

1. Що Україна ніколи не була незалежною, шо з-під ярма не­вірних визволила ії побідна зброя Його Царського Величества.

2. Шо коли б змінити щось, то тим би порушилося умови Карловицького договору.

Вивід прав України, стор. 46—47. ^{[129] [130]}

101.