Давній кам’яний вік (палеоліт)
Перші люди на території сучасної України з’явились приблизно сто тисяч років тому. В той час значну частину Європи аж до середнього Подніпров’я вкривав льодовик. Нечисленне населення того часу (100—40 тис.
років тому) жило невеликими групами, ордами, що перекочовували з місця на місце, шукаючи мисливської здобичі та рослинної їжі. Чоловіки полювали на мамута, сибірського носорога, печерного ведмедя та інших тварин. Полювання на мамутів і носорогів провадилось колективною облавою; цих велетенських тварин заганяли в такі місця, де їх легше було вбити (круті урвища, топкі низини). При полюванні на дрібніших тварин застосовувались дерев'яні дубини, списи з кремінними наконечниками і боласи — довгі ремені з кам’яними кулями на кінцях для спутування ніг тваринам, коли вони тікали. Жінки і діти збирали коріння й плоди.Людина вже володіла вогнем, що давало їй можливість краще захишатись від холоду й диких звірів, а також значно розширити джерела свого живлення.
Знаряддя первісна людина робила переважно з кременю, бо його було багато в природі і властивості його відповідали потребам людини: він твердий і легко колеться на гострі скалки різної величини й форми. Ці скалки первісна людина легко оббивала і перетворювала на знаряддя (гостроконечники, скребла та ін.) для різання, скребіння та інших потреб.
Холодний тундровий клімат примушував людину захищати своє тіло шкурами тварин і шукати притулку в природних печерах або будувати на стоянках заслони з гілок на поверхні землі.
Стоянки людини цього періоду знайдено в кількох пунктах на території України. Одну з них виявили коло села Старий Кодак, за 8 км на південь від Дніпропетровська.
Умовам життя первісних людей відповідали й певні форми суспільних відносин, відомих у науці під назвою первіснообщинного ладу. Люди працювали гуртом, колективно володіли знаряддями й засобами виробництва.
Ще не було приватної власності і класів, мисливською здобиччю користувалися всі, хто потребував її.Дедалі більше підкоряла собі людина сили природи, завдяки чому на пізніх етапах давнього кам’яного віку (40—13 тис. років тому) вона стала менше залежати від навколишньої обстановки. Кількість населення значно збільшилась.
Основним заняттям залишалось мисливство. Значно розширилось полювання на тварин: крім мамута і сибірського носорога, що були основним об’єктом полювання, траплявся і дикий кінь, мускусний вівцебик, бізон, північний олень, песець, лисиця, росомаха, вовк, птахи — полярна сова і біла куріпка. Тварини давали людині багато з того, що їй потрібно було для життя. М’ясо йшло на харчування, шкура і хутро тварин — на одяг і покриття жител, кістки тварин —на знаряддя й паливо, жир деяких тварин могли вживати для освітлення.
Людям потрібна була також і рослинна їжа. Тому, крім полювання, люди збирали багато ягід, коріння їстівних -рослин, плодів. У цю пору виникає і рибальство, яке служить серйозною підмргою для харчування людини.
Значно різноманітнішим стає невелике кам’яне знаряддя, яким користується первісна людина. Найбільш поширені кремінні скребачки, різці, ножі різних форм, проколки, вістря різного призначення, наконечники списів і т. д. Поряд з цим людина користувалась і знаряддям більших розмірів, яким можна було рубати дерево і кістки великих тварин.
У цей же час починають користуватися при виробленні знарядь новим матеріалом — кістками і рогами тварин, бивнями ма- мутів. Виготовлялись кістяні голки, шила, наконечники до списів, мотики та інші знаряддя і прикраси.
На даній стадії розвитку суспільства виникають релігійні вірування. Безсилля людини в боротьбі з природою породжує віру в надприродні сили, в духів. На першій порі це виявлялося в тому, що люди вірили в своє походження від певних тварин — тотемів, які нібито були їх захисниками і яким вони поклонялись, перед зображенням яких вони виконували культові обряди і церемонії.
В одних місцях таким тотемом міг бути мамут, в інших— інші тварини. В цей же час виникає культ жінок-прародите- льок, часто зображуваних первісною людиною в формі жіночих статуеток. Цей культ зв’язаний з переходом суспільства від первісної орди, яка не мала певного складу, до родової комуни, члени якої жили спільно і колективно вели господарство. Рід утворюється з групи родичів, що походять від спільних батьків. Першою формою роду був материнський рід (матріархат), оскільки діти знали, від якої матері вони походять, але не знали ще певного батька. У зв’язку з цим споріднення вели по материнській лінії. Шлюби всередині роду заборонялись. Це сприяло встановленню широких зв’язків між різними
Епоха палеоліту.
1. Реконструкція палеолітичного житла, рештки якого були знайдені під час розкопів 1938—1939 рр. (Пушкарівська стоянка). 2. Мікролітичні пластинки, закріплені в кістяну оправу (іЧезин). 3. Кістяні голки (Мезин). 4. Гарпун. 5. Орнаментований браслет з бивнів мамута (слонова кістка) (Мезин). 6. Кремінне знаряддя пізнього палеоліту. 7. Мамут.
родами. З об’єднань родів, члени яких перебували між собою в шлюбних стосунках, утворились племена.
Населення переходило до осілого життя. Первісні племена затримувались довше на своїх стоянках, почали будувати постійні житла типу землянки. Стоянки розміщались по берегах рік. Тут люци могли брати воду, ловити рибу і нападати на стада тварин, що приходили до ріки на водопій. Стоянок того часу вже виявлено на Україні понад сто. Кілька десятків з них розкопано і вивчено.
Однією з найцікавіших стоянок є Пушкарівська — в Чернігівській області, на правому березі ріки Десни, за 25 км на північ від міста Новгород-Сіверського. Тут розкопана була основа великого житла-землянки, що вважається тепер найдавнішим житлом людини на території України. На цій же стоянці виявлена була майстерня кремінних знарядь різних форм і призначень, про що свідчать десятки тисяч дрібних кремінних скалок, які відходили в процесі роботи, а також кремінні ядрища — нуклеуси, що розщіплювались на пластини. На стоянці знайдено кістки приблизно 70 мамутів.
Друга дуже цікава стоянка первісної людини розкопана теж на Чернігівщині, у с. Мезин, на березі р. Десни. Тут знайдено чудові художні пам’ятки — прикраси з бивнів мамута з різьбою, фігурки жінок і пташок, які свідчать про виникнення мистецтва. Не підлягає сумніву, що ці речі пов’язані з певними культами, тотемами тварин і птахів.
Стоянки цих часів розкопано і в Києві та багатьох інших місцях.
2.