ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА

Особливим явищем у давньоукраїнській історії називають вчені черняхівську культуру — одну із найяскравіших європейських археологічних культур пізньоримського часу, яка, як свідчать пам’ятки, а їх на Україні виявлено понад 3000, займала усю лісостепову і частково степову частину України, Молдавію та Румунію.

Тобто від Прип’яті до Дунаю і від верхів’я Вісли до Сіверського Дінця. Час її існування вкладається в рамки III-V ст.

Черняхівська культура була культурою синкретичною, вона сформувалась на основі місцевих культур: ранньослов’янської, гето-дакійської та скіфо- сарматської в цей складний процес були втягнуті й готи. Такий висновок підтверджується різноманітними поховальними обрядами на черняхівських могильниках, різними типами жител, відмінними елементами у матеріальній культурі черняхівського населення. Вплив провінційно-римської культури тут був настільки сильним, що племена, які входили до складу черняхівської культури, втратили свої етнографічні особливості.

Для черняхівської культури характерні великі неукріплені поселення, розташовані на пагорбах вздовж рік і потоків, близько до родючих чорноземних грунтів (це ж культура землеробів), великі могильники з біритуальним поховальним обрядом (інгумацією та кремацією), особлива, виготовлена на гончарному крузі кераміка — продукт масового виробництва. Очевидно, висока техніка гончарства була привнесена на ці терени на початку І тис. н.е. вихідцями з римських провінцій, ремісниками-торгівцями або й полоненими чи рабами. Виготовляти такий вишуканий, якісний, високохудожній посуд могли лише майстри-професіонали з глибокими традиціями. Правда, в черняхівській культурі зустрічається і простий ліпний посуд, саме він відбиває етнографічні особливості пам’яток, і разом з певним типом житла та поховального обряду є джерелом для визначення етнічних груп у черняхівській культурі. Широкими були зв’язки “черняхівців” з провінціями римської імперії — Дакією та Мезією, що полягали, насамперед, в інтенсивній і регулярній торгівлі, яка набуває характеру грошової.

Це підтверджують численні знахідки римських монет на території черняхівської культури. Яскравою пам’яткою того часу є досліджене над Дністром на Буковині поселення — майстерня склоробів — гута, де майстри, серед яких, були, очевидно, й вихідці з римських провінцій, виготовляли різноманітні скляні вироби. Можливо, це був римський ремісничо- торговий центр — факторія на “варварських” землях.

Велика частина населення черняхівської культури була слов’янами, яких вчені часто ототожнюють з історичними антами та склавинами. їм належала територія лісостепової України, Верхня та Середня Наддністрянщина і Поділля.

* * *

Найважливішою подією давньоукраїнської історії першої половини І тис. н.е. була поява на історичній арені слов’ян, які в складних умовах контактної зони, якою завжди була територія України, зуміли з окремих слов’янських племен і культур не лише консолідуватися у монолітніші племінні спілки — передвісники державності, але й залучити до цього процесу сусідні неслов’янські племена. Про міцність і життєздатність цих об’єднань свідчить те, що венеди, анти та склавини витримали і сарматську експансію, і готський похід, і навалу гунів і залишились на своїй батьківщині. Велике значення у формуванні ранньослов’янського суспільства мали тривалі та широкі контакти з римською провінційною культурою.

<< | >>

↑

Источник: Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-ге, зі змінами. — Львів: Світ,1998. — 488 с.. 1998

Еще по теме ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА:

- Давня історія України (до VI ст.) - Загальна історія України - Україна 1917-1921 рр - Україна за радянських часів - Україна у XVI - XVIII стст. - Україна у середні віки (VII-XV ст.) -

- Всеобщая история - История Древнего мира - История религий - История России - Історія України -