БИБЛІОГРАФИЧНІ УКАЗІВКИ.
Ся книжка написана досить популярно для широкого суспільства і більш осьвічених читачив з народа. Але написана вона тільки на підставі історичних джерел і являє з себе не компіляцію, а самостійну наукову працю, не тільки монографію, а ще більше розвідку.
Це буде перша сістематично виложена „Історія Слободської України", яка обіймає хоч і в коротких рисах, але усі сторінки її жіття. Ми не давали библіографичних указівок у тексту книжки і зробимо се тут, по розділах, хоч і коротко. Перший і другий розділ написані на підставі моєї великої розвідки „Очерки изъ исторіи колонизаціи степной окраины Московского государства (М., 1887, XVI, 614 стр.), в основу котрої покладені майже виключно джерела і більш усього архивні, здобуті мною самим у Московському Архиві Мин. Юстиції і харьківських архивах; користувався я там також і усіма історичними розвідками, котрі торкалися сього питання. ІІайголовнійша з них-праця Головинського „Слободскіе козачьи полки", СПБ, 1864. Додав до сього також народні пісні про переселенце з пояснением проф. М. Хв. Сумцова з його розвідки (п:спі узяті їм зі збірників Новицькаго і Яворницького) „Слободсько- українськи історичні пісні". 3-й Розділ (боротьба з ' татарами) теж написаний головним чином, але здеякими додатками з актів, по моїм „Очеркамъ" і сюди теж введено чимало народних історичних пісень зі зборника Антоновича і Драгомапова „Историческіе пѣсни малорусскаго народа" К. 1874 і книжки II. І. Житецького „Мысли о народныхъ малорусскихъ думахъ"—з додатка ії, де у перше надрукована дума про Сірчиху з збірника старих записів дум проф. О. О. Котляревського; дума про 3-х братів, котрі утікали зозовської неволі, приведена по запису Ніговсь- кого у Богодуховському повіті Харьк. губ. 4-й Розділ (Автономія)—се спеціальна розвідка, написана на підставі а) джерел і б) усіх старих і нових невеличких розвідок—а) виданних мною „Матеріаловъ для исторіи колонизаціи и быта", I, II; Филарета. „Историко стат.-опис. Харьк. еп.“; полнаго собранія законовъ; б) Из. Ив. Срезневскаго. Истор. изображеніе гражданскаго устроенія Слоб.-Укр., Квитки. Зап. о Слоб. полкахъ; Головинскаго. Слоб. коз. полки; Д. И. Эварницкаго. И. Д. Сирко, СПБ, 1894: Е. Альбовскаго. Ист. Харьк. Слоб. коз. полка; его же. Харьковскіе козаки, СПБ, 1914; В. Е. Данилевича. Время образов. Слоб. черк, полковъ (въ Сборн., посвящ. В. О. Ключевскому); его же. Изъ исторіи управленія Слоб. Укр. въ XVII в.; его же. Роспись борошню дѣтей Зіньковскаго; Д. И. Багалѣя и Д. II. Миллера. Исторія г. Харькова, I, стр. 103—138; А. Д. Твердохлѣбова. Наслѣдственное нолковничѳство (Кіев. стар. 1887, май); И. В. Теличенко. Протестъ слободской старшины. Народні історичні пісні узяті у Драгомапова (Політичні пісні, II). 5-й Розділ (Соціальний устрій і суспільні стани)—пова розвідка, написана головним чином на підставі виданих мною джерел (1-го 2-го тома „Матеріаловъ") і 1-го тома „Исторіи г. Харькова" (3-я глава, стр. 53—77, 10-я глава, стр. 254—318). Користувався я тут також Пол. соб. зак., матеріалами ак. Гюльдепштедта, Срез- невскаго, Филарета; народні історичні пісні узяти у Драгоманова (Політичні пісні. 1)'. 6-й розділ (Вибори у Катерининську комисію) —є доповненне моєї розвідки про се в моїх „Очерках изъ русской исторіи", т. 2-й (Монографіи и статьи по исторіи Слободской Украины). X., 1913, стр. 104—162—„Выборы въ Екатерининскую Комиссію для составленія проекта новаго уложенія въ слободской-Украинѣ, наказы мѣстнаго дворянства и дѣятельность слободско-украинскихъ депутатовъ въ Комиссіи". Доповнена ся розвідка наказами представників слободсько-українських міст і війскових слобод, надрукованими недавно в CXLVII томі „Сборника И. Рус. истор. Общ.", стр. 54—88. У основу 7-го розділа (Економичвий побут: промисли, ремесла та торговля) положені мої розвідки—1) Заселеніе Слободской Украины и общій ходъ ея культурнаго развитія до открытія въ Харьковѣ университета (Очерки изъ Русской исторіи, т. 2 й, стр. 1—21); 2) Краткій историческій очеркъ торговли (преимущественно ярмарочной) въ Слободской Украинѣ въ XVII и XVIII в. (тамъ же стр. 50 —74); 3) Ярмарки г. Харькова в XVIII в. (тамъ же, стр. 75—79); 4) 9-я глава 1-го тома „Исторіи г. Харькова" (стр. 223—253); а также мої „Матеріалы". I. П-й, мої „Очерки", мої „Матеріалы для исторіи г. Харькова въ XVII стол.", моя замітка „Три черкаскія слободы“(Кіев. стар., 1887 іюнь, іюль, стр. 562—563), видане мною „Топографическое Опис. Харьк. Нам." 1888; заміткизподорожу акад. Зуева і Гюльдепштедта—перекладпослідньогозроблений М. Н. Салтиковой з моїми примітками; Зуева. Путеш. записки,СПБ, 1787; розвідка Е. П. Трифильева о селітроваренії („Очерки изъ исторіи иромышл. слоб. Укр.); А. Д. Твердохлѣбова. Судьба табачной фабрики въ Ахтыркѣ (Кіев. стар., 1886, сѳнт.). 8-й Розділ (Земельна власність)—самоетайня нова розвідка, написана па підставі джерел—моїх „Матеріаловъ", I, II, Гурова и Бродскаго. Сборпикъсуд.рѣш.,состяз. бумагъ, грамотъ по старозаимочному зѳмлевл.Х. 1884; Чижевскаго. Старозаимочныя земли. X. 1883; Филарета. Ист. стат. Опис. Харьк. eπ.; Е. Альбовскаго. Харьковскіе козаки; мої „Очерки" і „Исторія Харькова", I. единою спеціальною розвідкою усьому питанню являється монографія А. Л. Шиманова „Главнѣйшіе моменты въ исторіи старозаимочнаго землевладѣпія Харьк. губ. К., 1883. (Кіевская старина", 1882—1883), а також записка. Селиванова „Старозаимочные земли Харьк. губ." (Харьк. губ. Вѣд. 1860, №1—2) Про четвертні землі великороссійских однодворців—велика розвідка Н. К. Благовѣщенскаго. Четвертное право. Про старозаімочне землеволодіннє взагалі з юридичного боку—К. П. Побѣдоносцева „Курсъ исторіи гражданскаго права" і розвідка проф. М. М. Ковалевскаго. 9-й Розділ (Слобожанський побут)—се теж самоетайня розвідка, написана на підставі джерел і опису маетностей слободських полковників Хв. Донця, Хв. Шидловськаго, Л. Шидловськогоі Ів. Перекрестова— „Матеріаловъ для очерка служебной дѣятельности.Шидловскихъ въ Слободской Украйнѣ8. СПБ, 189G и А. Я. Ефименко. Старинная одежда и принадлежности домашняго быта слобожанъ (Харьковскій Сборникъ, вып. 1-й, стр. 171—181); 2) Топогр. описанія Харьк. Нам. 1785 і 1788 p.; 3) недрукованого „Стат. Обозрѣнія Слоб. Укр. губ. (ЗОроківХІХ в.); 4) Калиновскаго.„Описаніе свадебныхъ украинскихъ простонар. обрядовъ въ Малой россіи и въ Слоб. Укр. губ. 1777; 5) Гр. Ѳ. Квитки. Украинцы (Сочиненія, IV, стр. 457—465); 6) Филарета. Ист. стат. опис. Харьк. eπ., IV, 244—251; 7) Мочульскаго. Воєнно стат, обозрѣніе, Харьк. губ. 1850. бще замітка про Острогожських слобожан у Гмелипа (Путешествіе, І, 1771, стр. 130—146). Частиною сього матеріала, котра торкалася міста Харькова, я зкористувався у 16 гл. своєї „Исторіи г. Харькова8, т. І, стр. 491—509. 10-й Розділ (Духовенство, церкви й манастирі) е також у більшій частині нова розвідка, написана на підставі джерел, зібраних преосв. Филаретом в його „Историко стат. опис. Харьк. еп.“, мною в „Матеріалах8, І, в „Матеріалах для исторіи г. Харькова въ XVII в., в „Исторіи г. Харькова8, т. 1-й, въ „Очеркахъ изъ рус. исторіи8, т. 1-й (Истор. повѣсти Г. Ѳ. Квитки, стр. 457), Е, Альбовськимъ „Харьковськіе козаки8. Матеріал, що до м. Харькова, був зведений мною у 11-му Розділі „Исторіи г. Харькова8, І, стр. 319 — 388; там — цікаві подробиці про церковні пам'ятники старовини і містецтва у церквах м. Харькова—ціла поважна розвідка по сьому питанню покійного проф. θ. К. Редіпа, котра вийшла і осібним видапнвм з малюнками. Про церковні справи у Білгородській θπapx∏, куди увіходила у XVII—ХѴШ в. і Слобожанщина,—поважні розвідки і збірники матеріалів видані покійним проф. А. С. Лебедввим —Бѣлогородскіе архіереи и среда ихъ архипастырской дѣятельности (по архивнымъ документамъ). X. 1902, IV’, 228; его же. Церковныя отлученія въ Бѣлгородской епархіи (жур. „Миръ8, 1881, дек-); его же. Борьба духовенства въ слобод. Укр. въ ХѴШ в. противъ вечерниць (тамъ же, 1882, янв.); его же. О брачныхъ разводахъ; его же. Духоборцы въ слоб. Укр. X., 1890 (про це ж—проф. В. И. Саввы „Изъ слоб. укр'. старины8. X—1900); егоже. Розысканія.въ южнорус. арх., Ш, М. 1888; А. Д. Твердохлѣбова. Ахтырскій Свято Троицкій мои. (Харьк. Сбор., I, 81-87). Il-й Розділ (Осьвіта та письменність) зоснований на джерелах, зібраних мною: (про число шкіл у 1732 р. в моїх „Матеріалах8, І, перепис Хрущова), преосв. Филаретом (Историко стат. опис. Харьк. еп.) А. С. Лебедевим „Мандровапые дьяки в слоб. Укр.8 (Харьк. кал. на 1885-й годъ), П. І. Митецьким „Мисли о народныхъ малорусскихъ думахъ8, К. 1893; Г. П. Данилевсьуім. Украинская старина. X., 1866; Л. Б. Вейнбергом (Ворон, юбил. сбор. I). Про Харьковський коллегіум найкраща праця проф. А. С. Лебедева „Харьковскій коллегіумъ, какъ просвѣтительный центръ Слободской украины до учрежденія въ Харьковѣ университета. М. 1886. Про осьвіту у Харькові—12-я глава у моєї „Исторіи г. Харькова8, стр. 389—403; там же і библіографія розвідок про коллегіум. Про діяльність Г. С. Сковороди у Харьківському коллегіумі: Сочиненія Г. С. Сковороды, собранныя и редактированныя проф. Д. И.Багалѣемъ. X. 1894: тут житіе Сковороди, лист його до полк. Тевяпіова з посвятою йому „Ізраїльского змія" (стр. 251—255), двї вступних промови в курс „Христіанскаго добронравія" стр. 175 — 182 і „Начальная дверь ко христіанскому добронравію" стр. 183—192. Про козака пїїту Климовського — моя „Исторія г. Харькова"—стр. 458—460 з указівками па розвідки проф. Перетца і В. І. Срезневського. Віріпи Г. С. Сковороди—в мойому виданню його творів, стр 259—301. Доповненнє його вірша „Всякому городу правъ и права"—в „Утрепней Звѣздѣ" і в мойому запису.
12-й розділ (Гр. Сав. Сковорода) написаний на підставі житія Сковороди М. ]. Ковалинського, творів Сковороди і великої тепер про нього наукової літератури. Огляд видань творів Сковороди і розвідок про нього і його твори був зроблений мною у виданню творів Сковороди (стр. I —CXXXI), а потім вже й за но- війши часи в розвідці—„Изданія сочиненій Г. С. Сковороды и состоящія въ связи съ нимъ изслѣдованія о немъ". II. 1915, 58 стр.; тамже—критичний огляд нового більш повного видання творів Г. С. Сковороди г. Боннъ Бруевича (,Собраніе сочиненій Г. С. Сковороды", І, СПБ, 1912). Дивись також 13-ю главу моєї „Исторіи г. Харькова", I, стр. 433—456, присвячену виключно Сковороді. Новий лист Г. С. Сковороди виданий мною у моєї брошюрі—„Костомаровскіе дни въ Воронежѣ". 3 великою любовью до Г. C. Сковороди написана книжка д. Эрна „Русскіе мыслители. Г. С. Сковорода". М. 1912, 342 стр.; критичні замітки про сю книжку див. у мене і у проф. М. X. Сумцова в його новійшій розвідці про Эрна і Сковороду. 13-й розділ (Харьків, яко українське місто)—розвідка, написана па підстави джерел, власної розвідки про харьківське українське письменство у XIX ст. („Исторія г. Харькова", т. 2-й, 22 гл. стр. 804—812) і виданої під моєю редакціей книжки „Историко-Филол. фак. Харьк. у-та. X. 1908, стр. 82—88, 95—104, 104—1 12, 119-yl24, 297—301. 307—311, 319 - 326, 334—341. Див. також ХХ-й том „Сборника Харьк. Историко-Филол. Общ."; Д. И. Багалѣя. Памяти Д. П. Миллера (въ Вѣсти. Харьк. Ист.-Филол. Общ.) и В. А. Барвинскаго. Д. II. Миллер (там же). Про I. I. Срезневського—„Памяти 1з. Ив. Срезневскаго. Кн. 1-я. СПБ., 1916; про М. I. Костомарова у Харькові—А. С. Грушевскій. Изъ харьковскихъ лѣтъ Н. И. Костомарова. СПБ., 1908; мої „Матеріалы для біографіи южнорусскихъ литературныхъ дѣятелей XIX в. К. 1903; О. Д. Багалѣй. Отношенія Н. И. Костомарова къ Харькову и Харьковскому университету (Рус. стар. 1914, XII).∙ Незабором вийде книжка „Культурно-історичної бібліотеки" видавництва „Союзъ"—І. Я. Айзенштока „Українське ви'дродженнє у Харькові в 20—40 роках XIX cτ.". В загальних працях по історії українського письменства про слобожанських письменників: у Н. И. Петрова. „Очерки исторіи украинской литературы XIX ст. К. 1884; поважний критичний огляд цієї книжки або краще самостайпє ії доповненнє проф. H. U. -Дашкевича (въ отчетѣ о 29 присужденіи наградъ гр. Уварова, ClIfB., м розділ. Соціальний устрій і суспільні етапи - 110—137. Подібність! ріжниця у суспільних станах Гетьманщини і Слобожанщини-(110—Ill стр.); тодішні стани—міщане. козаки-компанейці і підпомошники, державські піддані—111 — 119); число ріжніх ставів по перепису 1732 р. і у 1767 років—(119-124); козачи і міщанські одбутки-(124—132); одбутки підданих-(132—134); соціальні реформи за часи цариці Анни—(134—135); соціальна реформа цариці Єкатерини II—(135—137).6- й розділ. Вибори до Єкатерининської Комисії для укладання нового „уложенія" і накази Слобожанських представників—137 —158 стр. Вибори до Комісії-(137—141 стр.); накази дворянських представників—(141—151); лакази городянських представнпків—(151—154); накази війскових обивателів-(154— ]56); бажання усіх етапів івзгалі- (156—158).
7- й розділ. Промисли, ремесла та торговля—158—179 сгр. Економич- ний побут переселенців—(158—159 стр.); землеробство—(159—162); садівництво—(162— 163); скотарство—(163—164); бджільництво—(164-165); викурювання горілки—(і64 — 165); млинарство--(ібб); дегтярство-(165—166); здобуванне селітри—(166); ремесла— (166—168); торговля—(168—170); слободськоукраїнскі ярмарки—(170—171); великі ярмарки—(171 —173); середні ярмарки—(178); малі ярмарки—(173 —174); ярмарковий товарообмін—(174—179).
8- й розділ. Земельна власність—179—205 стр. Займанщина земель, яко основа земельної власности—(179—181 стр.); окружні козачи полкові та сотенні землі—(181 —184); права на дрібну земельну власність казаків-хозяінів—(184—191); распорядження про старозаїмочні землі російского уряду—(191—196); початок панського дворянского землеволодіння—(197—202); манастирське землеволодіння—(202-205).
9- й розділ. Слобожанський побут—205—225 стр. Українский побут козацької старшини—(205—207 стр.);обставини життя слободських полковників—(207— 215); обставини життя козацтва, селянства та міщанства—(215—220); звичаї та риси характеру Слобожан—(220—225).
10- й розділ. Духовенство, церкви та манастирі—225—244 стр. Релігійний настрій—(225—230 стр.); церковна ієрархія —(230—233); церковна парахвія— (233-241); церковні брацтва—(241 —242); шпиталі—(242—244); з життя духовенства—(244).
11- й розділ. Осьвіта—245—264 стр. Любов до осьвіти у слобожан і народні школи при церквах—(245 стр.); мандровані учителі—(245-249); шкільна наука— (249—251); число шкіл у слободській Україні у 1782 р,—(251—252); Харьківський Коллегі/м, яко центр осьвіти на Слободський Україні— (252—257); пам’ятники словесности— (257 — 264;.
12- й розділ. Український философ Григорій Савич Сковорода- 264—274 стр. Життя Г. С. Сковороди—(264—268 стр.); философія Г. С. Сковороди— (268—273); значіння Г. С. Сковороди—(273—274).
13- й розділ. Харьків, яко українське місто—275 -300 стр. Національний і соціальний склад Харькісського населення у XVII—XVLIi в.—стр. 275—287 Українське відродженеє у Харькові у XIX в.—стр. 287—300.
Библіографичні указівки—стр. 301—304.
Пояснення до малюнків—стр. ЗОБ—306.
Карти слободської України.
