Π. І. Пестель про причини свого вільнодумства
(Уривок із свідчень, даних слідчій комісії в справі декабристів, 1826 р.)
Я ніякої особи не можу назвати, кому я міг би, власне, приписати навіяння мені перших вільнодумних і ліберальних думок, і точно не можу визначити час, коли вони почали в мене виникати: бо це не раптом сталося, а поволі і спочатку самим для мене непомітним способом.
Але таким чином маю честь доповісти комітетові про це щиросердно і з найповнішою відвертістю, Коли я одержав досить ґрунтовні поняття про політичні науки, тоді я захопився ними. Я почував полум’яне завзяття і добра бажав від усієї душі. Я бачив, шо добробут і бідування царств і народів залежать більшою частиною від урядів, і ця впевненість додала мені ще більше схильності до тих наук, які ці предмети вивчають і шлях до яких вказують. Але я спочатку займався як цими науками, так і взагалі читанням політичних книг усією покірливістю і без всякого вільнодумства, з одним бажанням бути коли-небудь у свій час і на своєму місці корисним слугою государеві і батьківщині. Продовжуючи таким чином займатися, почав я вже потім міркувати і про те: чи додержуються в побудові російського правління правила політичних наук, не торкаючись, однак, ще верховної влади, але міркуючи про міністерства, місцеві уряди, окремі начальства і тому подібне Я при цьому знаходив тоді багато невідповідностей за моїм поняттям з правилами політичних наук і почав різні предмети обмірковувати: якими постановами вони могли б бути замінені, доповнені або вдосконалені. Звернув також свої думки і увагу на становище народу, причому рабство селян завжди дуже на мене впливало, а так само і великі переваги аристократії, які я вважав, так би мовити, стіною, шо стоїть між монархом і народом, і від монарха ради власних вигод приховує дійсне становише народу. До цього в моїх думках почали приєднувати різні інші предмети і міркування, як-то: переваги різних приєднаних областей, те, шо я чув про військові поселення, занепад торгівлі, промисловості і загального багатства, несправедливість і підкупність суддів та інших начальств, тягар військової служби для солдатів і багато інших тому подібних статей, які повинні були, за моїм розумінням, становити предмет окремих незадоволень і через які з’єднання всіх воєдино створювало перед очима моїми і уявленням цілу картину народного бідування. Тоді почало в мені виникати внутрішнє ремствування проти уряду. Повернення Бурбонського дому на французький престол і міркування мої пізніше про цю подію можу я назвати епохою в моїх політичних поглядах, поняттях і образі думок: бо я почав міркувати, що більша частина корінних постанов, введених революцією, були під час реставрації монархії збережені і як добрі діла визнані тим часом, як усі повставали проти революції і я сам завжди проти неї повставав. В цьому розумінні зародилась думка, що революція, мабуть, не така погана, як говорять, і навіть може бути дуже корисною, і в цій думці я зміцнювавсь тим судженням, що ті держави, в яких не було революції, продовжували бути позбавленими подібних переваг та установ. Тоді почали ці причини приєднуватись до вже вищезазначених; і почали в мені зароджуватися, майже разом, як конституційні, так і революційні думки. Конституційні були цілком монархічними, а революційні — дуже слабі і темні. Поступово стали перші певнішими і яснішими, а другі сильнішими. Читання політичних книг зміцнювало і розвивало в мені всі оці погляди, думки і поняття. Жахливі події, які відбулися у Франції під час революції, змушували мене шукати засіб до уникання подібних, і це привело мене пізніше до думки про тимчасове правління і його необхідність до постійних моїх роздумувань про можливе запобігання всякій міжусобиці. Від монархічного конституційного образу думок я був переведений до республіканського, головним чином, і такими предметами і міркуваннями: твори Детю- де-Трасі французькою мовою надзвичайно вплинули на мене. Він доводить, і що всяке правління, де головою держави є одна особа, особливо, якщо цей сан спадковий, неминуче закінчується деспотизмом. Всі газети і політичні твори настільки сильно прославляли зростання добробуту в Північно-Американських Сполучених Штатах, приписуючи це їх державному устрою, що це здавалось мені ясним доказом переваг республіканського правління... Я пригадував блаженні часи Греції, коли вона складалася з республік, і жалюгідне її становище потім. Я порівнював величну славу Риму в дні республіки з сумною його долею під правлінням імператорів. Історія Великого Новгорода мене також утверджувала в республіканському образі думок. Я визнавав, що у Франції і Англії конституції є тільки прикриттями, які ніяк не забороняють міністерству в Англії і королю у Франції робити все, що вони забажають, і в цьому відношенні я віддавав перевагу самодержавству перед такою конституцією, бо в самодержавному правлінні, міркував я, необмеженість влади відверто усім видна, тим часом яку конституційно-монархічних також існує необмеженість, хоч і повільніше діє, але зате і не може так скоро погане виправити. Щодо обох палат, то вони існують лише для одного прикриття. Мені здавалось, шо головне прагнення нинішнього століття полягає в боротьбі між масами народними і аристократіями всякого роду, як на багатстві, так і на правах спадкування заснованих. Я вважав, що оці аристократії зробляться, нарешті, сильнішими за монарха, приміром, в Англії, і що вони є головною перешкодою державному добробуту і притому можуть бути усунуті одним республіканським утворенням держави. Події в Неаполі, Іспанії і Португалії справили тоді великий вплив на мене. Я в них знаходив, за моїми, поняттями, безперечні докази неміцності монархічних конституцій і цілком достатні причини недовір’я до справжньої згоди монархів на конституції, які вони приймають.Ці останні міркування зміцнили мене дуже сильно в республіканському і революційному образі думок. З цього зможе комітет побачити, шо в такому напрямі думок я був зміцнений як читанням книг, так і міркуваннями про різні події, а також і поділом зі мною цього напряму думок багатьма співчленами товариства. Все це вплинуло так, шо я зробився в душі республіканцем і ні в чому не вбачав більшого добробуту і вищого блаженства для РОСІЇ, як в республіканському правлінні...
Восстание декабристов. Материалы. М.-Л.: ГИЗ, 1927. Т. IV. С. 89-91.
184.
Еще по теме Π. І. Пестель про причини свого вільнодумства:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -