240. Військова реформа

(Уривок із статуту від 1 січня 1874 року про військову повинність)

1. Захист престолу і батьківщини є священний обов’язок кожного російського підданого. Чоловіче населення, без різниці станів, підля­гає військовій повинності...

4. Грошовий викуп від військової повинності і заміна охочим не допускається.

5. Збройні сили держави складаються з постійних військ і опол­чення. Останнє скликається тільки за надзвичайних обставин воєн­ного часу...

10. Вступ на службу за призовом вирішується жеребом, який витягується раз на все життя. Особи, що за номером витягнутого ними жеребу не підлягають вступу в постійне військо, зараховуються в ополчення.

11. До жеребу закликається щороку один тільки вік населення, а саме: молоді люди, яким з 1 жовтня того року, коли провадиться набір, минув 21 рік.

12. Особам, які мають певну освіту, дозволяється відбути військо­ву повинність без жеребу як вільноопреділяючим, на основі правил, викладених у главі XII цього статуту...

17. Загальний строк служби в сухопутних військах для тих, що вступають по жеребу, визначається в 15 років, з яких 6 років дійсної служби і 9 років у запасі.

18. Загальний строк служби у флоті визначається в 10 років, з яких 7 років дійсної служби і 3 роки в запасі...

20. Зазначені в попередніх 17 і 18 статтях строки служби встанов­люються, власне, для мирного часу; а під час війни ті, що перебу­вають у сухопутних військах і в флоті, зобов’язані залишатися на службі доти, поки того вимагатиме державна потреба...

36. Державне ополчення складається з усього чоловічого населен­ня, яке не перебуває в постійних військах, але здатне носити зброю від призовного (ст. 11) до 43-річного віку включно. Від призову в ополчення не звільняються до цього віку і особи, звільнені з запасу армії та флоту.

Полное собрание Законов Российской Империи. Собрание второе, т. XXIX, отд. I, № 52983.