Воюючі сторони, головні фронти, причини та характер війни. Періодизація війни.
Причини, характер та періодизація Другої світової війни. Друга світова війна розколола не лише світ у середині XX ст. на два ворогуючі табори, а й майже все XX століття на три епохи: довоєнну, воєнну і повоєнну.
Саме Друга світова війна (1939-1945) та її складова - ненецько- радянська (Велика Вітчизняна) війна (1941-1945 рр.), найбільші випробування у котрій випали на Україну й український народ, належить до числа тих подій, що визначили маршрут світової історії в другій половині XX століття.Друга світова війна за своїми масштабами і наслідками якнайповніше відповідала її визначенню як світової. Якщо в Першій світовій війні брало участь 38 держав з населенням понад 1 млрд. чол., то у Другій світовій, що тривала шість років (2194 дні), — понад 60 держав з населенням 1,7 млрд. чол., тобто 80% усього людства, а воєнні дії велися на території 40 держав. В ході війни було мобілізовано 110 млн. осіб, тільки загальні матеріальні втрати в результаті Другої світової війни становили 4 трильйони доларів США. Але найбільше вражають людські втрати — понад 60 млн. загиблих (близько половини з них становило мирне населення), тобто у 6 разів більше аніж у Першу світову війну.
В ході Другої світової війни, що тривала з 1 вересня 1939р. до 2 вересня 1945р., протистояли два блоки країн:
• країни-агресори - Німеччина, Італія, Японія[61] [62] [63]. Союзниками Німеччини в Європі виступили Словаччина, Угорщина, Румунія[64], Болгарія[65], Фінляндія[66], Іспанія[67], Хорватія[68]. В Азії до агресорів приєдналися Сіам (сучасний Таїланд), Маньчжоу-Го та китайський уряд Ван Цзинвея[69]; • країни антигітлерівської коаліції - Велика Британія (з домініонами), Франція[70], США, Китай (на чолі з Чан Кайші). В ході війни учасниками антигітлерівської коаліції стали Польща, Чехо-Словаччина, Нідерланди, уряди яких перебували в еміграції. CPCP з вересня 1939 до червня 1941 р. проводив агресивну загарбницьку політику в Східній Європі і лише у червні 1941 р., після нападу Німеччини на CPCP1 став країною антигітлерівської коаліції. Історики до сьогодні сперечаються щодо причин початку війни. Частина дослідників виділяють такі причини, які призвели до початку Другої світової війни: • фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені справді багато в чому недосконалою системою Версальського договору і прагнули нового поділу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які годі знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції і США; • загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу початку 30-х років, пошук шляхів виходу з якої призвів до розбудови в них двох протилежних політичних систем — демократичних в своїй основі суспільств (типу США, Франції, Великої Британії) і тоталітарних режимів (типу CPCP, Італії та Німеччини), які рано чи пізно повинні були зіткнутися у смертельному двобої; • розв'язанню воєнного конфлікту сприяла й «політика потурання агресорам», яку проводили Велика Британія і Франція, сподіваючись, що своїми вчинками за рахунок інших держав й народів вони задовольнять їхні апетити («аншлюс» Австрії і Мюнхенський зговір). З іншого боку, розв'язанню війни сприяла безпосередня підтримка Німеччини керівництвом CPCP1 насамперед шляхом підписання німецько-радянського договору про ненапад (на 10 років) у серпні 1939 року, внаслідок якого між двома диктаторами — Гітлером і Сталіним — було поділено Східну Європу; • протистояння між демократичними (Велика Британія, США, Франція) і тоталітарними державами (Німеччина, Італія); • укладення німецько-радянського договору в серпні 1939 р. та таємного додатку до нього про поділ сфер впливу у Східній Європі, що «розв’язав руки» для наступу Німеччини на Заході. За своїм характером ця війна була загарбницькою для країн-агресорів. Існує декілька варіантів періодизації Другої світової війни. Частина істориків поділяють війну на такі періоди: • перший - початок Другої світової війни, воєнні дії в Європі: від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу до агресії фашистів проти Радянського Союзу (1 вересня 1939 р. - 22 червіш 1941 р.); • другий - розширення фашистської агресії: від нападу гітлерівської Німеччини та її союзників на CPCP і початку Великої Вітчизняної війни та відступу Червоної Армії до її контрнаступу під Сталінградом (22 червня 1941 р. - 19 листопада 1942 р.); • третій - докорінний перелом в ході Другої світової війни: від контрнаступу радянських військ під Сталінградом до відкриття Другого фронту в Європі (19 листопада 1942 р. - 6 червня 1944 р.); • четвертий — розгром фашизму в Європі: від наступу на центральній ділянці Східного фронту і відкриття Другого фронту у Франції до поразки фашистської Німеччини (6 червня 1944 р. - 8 травня 1945 р.); • п'ятий - розгром мілітаристської Японії: від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії (8 травня 1945 р. - 2 вересня 1945 р.). Приводом до початку війни стала провокація на німецько-польському кордоні, яку влаштували німці, перевдягнені у польську військову форму, напавши на свою радіостанцію у м. Глейвіце. 2.