<<
>>

Визначальні тенденції світового розвитку в першій половині XX століття.

Головними тенденціями" світу в першій половині XX ст. можна виділити наступні.

У економічному відношенні в означений період:

• завершилося формування індустріального суспільства у провідних країнах Західної Європи їм Північної Америки;

• відбувалося зростання військово-промислового виробництва та формування державно нонпполістичного капіталізму (імперіалізму) - системи державного регулювання економіки, пні іпдком становлення якого стало зростання економічної ролі держави у житті країни.

Держава цс і UibKH створювала умови для економічного розвитку країни (державні закони як «правила гри» в економіці), як це було раніше, а й сама ставала власником чи співвласником засобів виробництва;

• у розвинутих країнах Європи та США створено потужну важку промисловість, впроваджено у виробництво найновіші технології, з’являються нові галузі промисловості - мімічна, нафтопереробна, електротехнічна;

• відбулася зміна держави-лідера в економіці - на перше місце замість Великої Британії вийшли США.

I Iepiua половина XX ст. - період випереджального розвитку електроенергетики, наслідком чопі стала поява електропотягів, електроприладів тощо. Завдяки конвеєрним технологіям Iiiiiiiii оджено масовий випуск автомобілів (насамперед, у США), створено цивільну авіацію; виникло реіулярне радіомовлення, масовий кінематограф, перші кроки робило телебачення.

Головні політичні тенденції періоду:

• в Західній Європі - демократизація та лібералізація суспільства, поширення грома- ■іансі.ких та соціальних прав і свобод, створення соціального законодавства, зменшення протиріч ми* капіталом та найманою працею завдяки розвиненому робітничому рухові;

• в Південній, Центральній та Східній Європі — встановлення тоталітарних та авторитарних диктатур;

• початок у світовому масштабі боротьби провідних суспільно-політичних рухів - оіп-ральної демократіїτa тоталітаризму (фашизму, нацизму, комунізму);

• початок XX ст.

характеризується революціями: в Росії у 1917 р. - у лютому повалено монархію, а в жовтні встановлено новий політичний режим, невідомий до цього людству - „диктатуру пролетаріату»; пройшли революції у Німеччині, Австро-Угорщині, Фінляндії. Сііпначчині;

• посилення національно-визвольного руху в Азії і Африці: в Туреччині скинуто султана і проголошено республіку; Китай об’єднано і встановлено національний уряд на чолі з партією Гоміндан; в Індії британські колонізатори змушені піти на розширення представництва індійців в органах влади;

• перестали існувати імперії — Німецька, Австро-Угорська, Османська, Російська. На їх руїнах виникли незалежні держави: Радянська Росія (РРФСР), Польща, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Україна, країни Закавказзя3 (колишні внутрішні колонії Росії), Австрія, Угорщина, Чехо-Словаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія), що утворилися в результаті розпаду Австро-Угорщини. Істотно змінилися кордони європейських держав — 70 % сучасних кордонів є результатом геополітичних змін, які відбулися після Першої світової війни.

У суспільному житті головними тенденціями стали:

• формування та чисельне зростання так званого «середнього класу», який зацікавлений у стабілізації внутрішньополітичного та економічного життя країни;

• чисельне зростання найманих робітників, які в розвинених індустріальних країнах склали більшість населення, покращення їх життєвого рівня та соціального статусу;

• пришвидшення процесу урбанізації - у провідних країнах світу чисельність міського населення перевищує сільське;

• посилення боротьби жінок за свої права (фемінізм), що призвів до набуття ними виборчих прав.

У культурі відбувся відступ від традицій реалізму, характерних для XIX століття (реалізм у специфічній формі «соціалістичного реалізму» набув поширення в Радянському Союзі). З’явилися чисельні напрямки модернізму, що намагалися передати не навколишню реальність, а духовний світ, переживання самого автора твору.

У розвинених країнах масовою стала середня освіта. У фізиці вивчення будови атома дало можливість використовувати атомну енергію. Психологія, а за ними і мистецтво, стали аналізувати психологію людини, її поведінку, вивчати людську підсвідомість.

Великий вплив на життя Європи і світу в цілому мала Перша світова війна. В економіці війна загострила суперечності між власниками і найманими робітниками, посилила вплив монополій і держави на суспільство, мілітаризацію народного господарства; у політиці — зміцнила демократичні режими в країнах традиційної демократії (СІЛА, Франція, Великобританія; до цих країн можна віднести і новоутворену країну - Чехо-Словаччину). Навпаки, у країнах, де традиції демократії були слабкими, встановлено тоталітарні (Німеччина, Італія, Росія, Іспанія) або авторитарні режими (Польща, Румунія, Югославія, Угорщина, Болгарія). Протистояння демократії і тоталітаризму (фашизму, нацизму, комунізму) посилюється в 30-ті рр. XX століття.

Основні цінності та здобутки людства на початку XX століття. Соціально- економічний розвиток у світі на початку XX ст. сприяв поліпшенню матеріального становища людей, особливо в розвинутих країнах Європи та Північної Америки. Розбудовувалися міста, у Парижі й Лондоні, Берліні й Москві зводилися небачені до того семи-десятиповерхові будинки, а в США з'явилися хмарочоси на 18-20 та більше поверхів. Міста ставали більш комфортними для життя. Люди користувалися все більш швидкими та зручними технічними засобами передачі інформації. Автомобілі, пароплави ставали більш досконалими, нечуваними темпами поширювалася мережа залізниць.

Державна влада в демократичних країнах проводила соціальні реформи, підтримувала громадський порядок, прагнула задовольнити інтереси всіх верств населення, збалансувати їх. Під захистом держави знаходилась приватна власність, гарантувалась свобода підприємництва та ініціативи.

Світовим центром науки і культури залишалася Європа. Найважливішими науковими осередками стали університети, наукові відкриття все швидше запроваджувалися у виробництво, їхніми плодами користувалися все більше людей.

Пришвидшився технічний прогрес, збагачуючи людей небаченими можливостями задоволення матеріальних і духовних потреб, проте й

’ Щспраада, останнім, як і Україні не ааалося втримати незалежність і причиняючи наростання екологічних та інших проблем, що набули глобального, ■пі альнолюдського значення.

Складні процеси в культурі сприяли подальшому звільненню творчого самовираження ми I iiin1 створенню чудових творів мистецтва та літератури, що ставали доступними для людей. До кулмурного життя залучалися широкі верстви населення, демократизувалася освіта. Однак ріпапіт торкнувся лише декількох країн, до яких належали насамперед Велика Британія, Франція, ( IHA. Канада, дешо пізніше - Німеччина. Економічне та культурне піднесення переживали також І'їн ін, Австро-Угорщина та Італія.

Зростання протистояння між воєнно-політичними блоками, гонка озброєнь, наростання IimniHicr ичних тенденцій у країнах призвели до розв'язання Першої світової війни, яка стала нпйкринавішою подією та першою загальнолюдською катастрофою в історії людства.

Народонаселення. Соціально-економічний та культурний розвиток викликав зміни у IinpiiiioHBCCJiCHHi У розвинутих країнах Європи та Північної Америки посилилися процеси ∣∙∣ιlιвиробництво, відбувалось піднесення рівня життя та санітарно-гігієнічних IMiin І початку XX ст. значно зростала кількість населення в основному вже не в індустріально IiiiiNiiiiyiiM Європі, а в Азії, Африці та Америці. У 1900 р. чисельність населення світу складала І (і і мільярда чоловік, а в 1927 р. - вже 2 мільярди.

У XX столітті, з одного боку, відбувалось значне зростання кількості населення. З іншого - im∙*iiii IiKiiiCbKi віраги принесли війни XX століття. Під час Першої світової війни людські жертви ні 10 млн чоловік убитими (плюс 20 млн поранених та 20 млн людей, які загинули від IiiipNIioiib їв хвороб). Під час Другої світової війни було вбито вже понад 54 млн чоловік, поранено пий ii.no 90 мли, а загинуло від поранень та хвороб ще 25 млн чоловік.

ЗАНДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

І Ішювнити порівняльну таблицю:

Наслідки економічного зростання у другій половині 20-х років XX століття

І Позитивні_________ [_____________________________________________________________

Негативні [1] [2]

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

/ Дайте характеристику основним періодам світового розвитку а першій половин і XX століття.

2. Визначте основні тенденції розвитку країн світу в першій половині XX століття

3. Охарактеризуйте основні цінності та здобутки людства на початку XX століття

4. Опишіть становище світу на початку XX століття.

5. Складіть «демографічний портрет» людства на початку XX століття.

6. Покажіть на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на початку XX століття.

7. Визначте особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки на початку XX століття

8. Охарактеризуйте суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку XX століття

9. Порівняйте державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладиченко ТВ. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальмоосвіт навч. закл.г профіл. рівень / T B Ладиченко, СО. Осмоловський. - К.: Генеза, 2010. - С. 4-74

2. Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914-1939: Підруч. для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2003 —С. 5-8.

3. Полянськмй П.Б. Всесвітня історія. 10 клас. - К.: Генеза, 2010. -С. 5-58.

4. Щупак І.Я, Морозова Л.В. Всесвітня історія. Новітній період. - Запоріжжя, Прем’єр, 2010. - С. 5­55.

<< | >>
Источник: Всесвітня історія XX початку XXI століть. Навчальний посібник: курс лекцій І Г JI. Гладка, В О. Дрібниця. - Івано-Франківськ,2012. - 336 с.. 2012

Еще по теме Визначальні тенденції світового розвитку в першій половині XX століття.: