Третій (шведський) період війни 1630-1635 рр.
Улітку 1630 р. у Померанії висадився зі своєю армією честолюбний та сміливий Густав-Адольф. Його армія була невеликою, проте однорідно-національною у своєму ядрі, вона мала високі бойові та моральні якості.
Ядро її утворювалося з вільних селян-земляків, утримувачів державної землі. Загартована у битвах на польських землях, ця армія вживала талановиті запровадження Густава-Адольфа, широко використовуючи вогнепальну зброю, легку польову артилерію, гнучкі бойові порядки піхоти. Велике значення надавалося маневреності. Не було забуто і про кінноту, також значно покращену. Спочатку справи йшли погано, але згодом, у вересні 1631 р. Густав-Адольф завдав поразки імператорським військам біля Брейтенфельда, а навесні 1632 р. під Аусгбургом війська імператора були розбиті вщент. Густав-Адольф урочисто вступає до Мюнхена.Переляканий Фердінанд кинувся за допомогою до вигнанця Валленштайна. Той домігся для себе надзвичайних повноважень, аж до права укладати мир з противником. Він швидко набрав велику армію. Німеччина була сильно виснажена та розорена війною. Тепер і Валленштайн, і Густав-Адольф почали маневрувати і вичікувати, виснажуючи один одного. Склад шведської армії тепер змінився. Втративши частину свого первинного складу, вона сильно розрослася за рахунок найманців і тепер грабувала населення, як і інші армії.
У листопаді 1632 р. поблизу Лютцена у Саксонії відбулася нова битва. Шведи перемогли, але в битві загинув Густав-Адольф. Шведська гегемонія в Німеччині стала швидко падати. Німецькі князі стали схилятися до переговорів з Габсбургами. Валленштайн скористався цими настроями. Він розпочав переговори зі Швецією, Францією, Саксонією, не завжди повідомляючи імператора про їхній зміст і про свої дипломатичні наміри. Запідозривши його у зраді, Фердінанд на початку 1634 р. звільняє його від командування, а в лютому Альбрехта Валленштайна було вбито офіцерами- змовниками, які вважали його державним зрадником. Восени 1634 р. шведська армія, яка втратила колишню боєздатність, зазнала жорстокої поразки від імперських військ при Нердлінгені. Загальна політична ситуація знов стала сприятливою для Габсбур- гів. Оскільки всі резерви у боротьбі з ними були вичерпані, Франція вирішила сама вступити до війни.
6.