Становлення Республіки в Римі

За часів родового ладу держави як такої в Римі не існувало. Державний апарат склався разом з поділом суспільства на класи. Державна організація відрізнялася від родової трьома визначни­ми рисами: наявністю особливого апарату здійснення насильства та примусу, поділом суспільства не за родовою, а за територіаль­ною ознакою, а також збиранням з населення податків на утриман­ня державного апарату.

Від початку VI ст. до н.е. етруски захопили владу в місті, засну­вавши свою династію та створивши свій державний апарат. Це прискорило процес формування власне римської державності. Етрусками було створено монархічну державу на чолі з царем. Однак це була примітивна монархія, яка була значно обмеженою народними зборами. Саме цю монархію було ліквідовано повстан­ням місцевого населення в Римі у 510 р. до н.е.

За республіканської форми правління вищим органом влади вважалися народні збори. Вони ухвалювали та скасовували зако­ни, оголошували війну та укладали мир, були вищою судовою ін­станцією та обирали посадових осіб. Поряд із ними дуже значну роль у державі відігравав Сенат. Жодний законопроект не надходив на розгляд народних зборів, якщо його попередньо не розглянув Се­нат. Ухвали народних зборів набували чинності також після схва­лення Сенатом. Перед Сенатом звітували магістрати, які після від­буття своїх посад автоматично включалися до його складу.

Магістрати (виборні урядовці) виконували функції держав­ної адміністрації. У Римі не існувало постійного чиновницького апарату. Уся виконавча влада належала магістратам: консулам, преторам, еділам, квесторам, які обиралися на один рік. Усі магі­страти були колегіальними посадами, які не оплачувалися і що­річно переобиралися. Магістратом могла бути обрана лише замож­на людина. За надзвичайних обставин призначався одноосібний диктатор та його заступник, так званий “начальник кінноти”, але на строк не більше, ніж 6 місяців.

Таким чином, на початку V ст. до н.е. замість монархії в Римі склалася система державної влади, яка за характером була аристо­кратичною республікою.

3.