Становище в країні після падіння якобінської диктатури
Контрреволюційний переворот 28 липня 1794 р. (9 термідора) повернув до влади велику буржуазію. Ця подія поклала край революційно-демократичній диктатурі якобінців. Почалася контрреволюція.
Та все це не означало повернення до феодалізму та панування дворянства. Це був буржуазний переворот проти народу. При владі опинилися „нові багатії”, найупливовіші кола великої буржуазії. Невдовзі після цього почалися заворушення народу, який зрозумів справжню сутність перевороту. Після їх придушення та роззброєння народу встановився режим Директорії. Оскільки буржуазія тепер не могла вести за собою народ, бо втратила його довіру, Директорія звернулася за допомогою до генерала Бонапарта для придушення повстання народу, який був обурений наявною політикою. Наполеон наказав поставити гармати на підступах до Конвенту і залпами зніс наступаючих. Це стало першим прикладом застосування картечі у вуличному бою.Бонапарт скористувався нагодою, щоб вислужитися перед великою буржуазією і зробити свою подальшу кар’єру. Розгром повстання приніс йому величезний вплив. Та положення Директорії було вкрай хитким. Панування великої буржуазії викликало гостре незадоволення народу. Уряд Директорії все більше
демонстрував свою неспроможність міцно утримувати це панування і забезпечувати буржуазії умови для підприємницької діяльності. У Вандеї лютували шайки роялістів. Дороги були переповнені розбійниками. Управління армії розладналося. Податки стягувалися нерегулярно. Таким чином Директорія дискредитувала себе навіть в очах великої буржуазії, а посилення впливу армії підготувало ґрунт для встановлення режиму воєнної диктатури. Головна увага великої буржуазії приділялася збагаченню будь-якими засобами.
2.