<<

Примітки

1 Звичайно, до краху комунізму призвело чимало обставин. Фахів­ці різних галузей запропонували свої пояснення. Зокрема, історичні соціологи пишаються прогнозом розпаду CPCP, який у 1980 р.

був ви­сунутий Р. Коллінзом на підставі геополітичної теорії, побудованої в результаті соціологічного узагальнення історичних фактів. За цією теорією, сила і сталість держави залежить від трьох факторів — ре­сурсів (чим більше, тим краще), географічного положення (окраїнне положення має перевагу перед центральним) і стабільності кордонів. CPCP програвав СІЛА у ресурсах, у населенні і прибутках на душу населення, внаслідок чого відчував дефіцит коштів для підтримання соціалістичної системи. Його географічне розташування між країна­ми Заходу, Японією, Китаєм та ісламським світом змушувало витра­чати значні ресурси для захисту величезної довжини кордонів. CPCP страждав від надмірної геополітичної експансії, що виявлялося у слабкості контролю над сателітами і наявності навколо центру кіль­кох етнічних утворень, готових до опору. Тобто, за геополітичною те­

2 У період пізнього середньовіччя внаслідок еволюції західноєвро­пейської цивілізації основоположний цивілізаційний принцип само­

2 Джихад, згідно з Кораном, є релігійним обов’язком, однією з го­ловних зобов’язаностей мусульманської общини. Часто його неточно перекладають як “священна війна”. Насправді буквально це слово по­значає найвище, максимальне зусилля. Сенс джихаду у тому, що віру­ючий бореться проти зла і диявольщини у самому собі, шляхом само­дисципліни прагне наслідувати волі Аллаха, бути довершеним му­сульманином. Це — “великий джихад”, а “малий джихад” має на ува-

2 Поняття “культура” використовується для характеристики пев­них історичних епох (середньовічна культура), конкретних спільнот, народностей і націй (культура германців), а також специфічних сфер

2 Цікаво зазначити, що науково доведено вплив політичної систе­ми на психічне і фізичне здоров’я людей.

У сучасному світі вчені звер­тають увагу на те, що людина, яка живе у стабільній політичній систе­мі з високим рівнем матеріального добробуту, почуває себе краще, хворіє менше і живе довше. Особливу роль відіграють наявність сво­бод у суспільстві, а також права на політичне самовизначення. Спіль­но з організацією “Freedom House” іспанські вчені з лабораторії охо­рони здоров’я університету Аліканте склали рейтинг держав за рів­нем їх “політичного комфорту”: 45 % держав були віднесені до “віль­них”, 32 — до “умовно вільних” і 24 % — до “невільних”. Основні

1 Більшість російських громадян оцінюють свого президента з по­гляду рівня життя, соціального захисту і громадського порядку. Про­блеми демократії і громадянських свобод пересічну людину хвилю­ють значно менше. У 2005 р. ліберальні цінності визнавали лише 9 % росіян. Більшість громадян, пригнічених бідністю, ладні поміняти демократичні свободи на “більш наваристий суп і порядок”. Вузький

1 Серед інших характерних ознак: визнання за верховну цінність блага держави; жорстка система цінностей, орієнтованих на збере­ження непохитності ладу і підозріле ставлення до інновацій; чіткий розподіл на виробників і управителів; переважання адміністративно- командних зв’язків; панування відносин перерозподілу; гарантуван­ня прожиткового мінімуму населення за умов мінімуму особистого вибору індивіда; стримування приватновласницької підприємниць­кої активності людини, що була деструктивною для існуючої систе­ми; відсутність орієнтації на приватні, індивідуалістичні норми і цін­ності; вироблення стимулів до ідентифікації, а то й злиття людини із системою; розробка норм поведінки й конформного морального стан­дарту; вміле спрямовування ініціативи і енергії індивіда у релігійне або інше русло, ініційоване владою; визначення ролі людини як пе­ред усім члена певної общини, колективу, де люди пов’язані солідар­ними відносинами; сувора обмеженість свободи та ін. Наведена ха-

2 При тому, що у розвинених країнах існує детально розроблена система законів, які не викликають заперечень, є чимало таких, які виглядають дивними.

Зокрема, в наш час власників овочевих мага­зинів по всій Європі можна оштрафувати (на суму до 1000 євро) за продаж полуниці, яка не нагадує за формою серце або коротких ба­

1 Разом із тим протягом XX ст. все помітнішим стає парадокс: не­можливість вести високотехнологічну війну проти приблизно такого ж супротивника. Під час воєнних конфліктів, ініційованих СІЛА на­прикінці XX — на початку XXI ст., постала проблема: як ефективно боротися з племінним ополченням і терористичними угрупованнями,

1 Відповідно до класифікації одного з провідних європейських пси­хологів і психіатрів В. Леві, існує 12 основних типів особистостей те­рористів або людей, схильних до тероризму (в житті можуть зустріча­тися і “чисті” типажі, і змішані). ttMicionepttt ttфанатик ідеї”. Типові зразки — Джохар Дудаев і Вен Ладен (якщо така людина дотепер ре­

ально існує). Багато представників цього типу були в рядах першої хвилі російських революціонерів кінця XIX — початку XX ст. ttMec- HUKtt — провідний мотив ґрунтується на особистій ворожнечі і помсті за себе, за близьких чи друзів. Або, що ближче до типу ідейного фана­тика, — на помсті за втрати, страждання і принижену гідність своєї етнічної групи, чи нації одновірців. Серед людей цього типажу з підвищеною частотою трапляються підлітки і жінки. “Сценарист-ре- жисер” — тип, близький до фанатика, але більш урівноважений і хо­лоднокровний, зайнятий не стільки ідейним забезпеченням і емоцій­ною енергетизацією, скільки продумуванням і плануванням терорис­тичної діяльності та конкретних терактів. Лідер, що воліє краще за­лишатися в тіні. Це А. Масхадов, III. Басаев та ін. “Нарцис” — типаж відвертого бойового лідера, марнославного і хороброго вояка, схиль­ного до самомилування, самозахоплення при повному презирстві до всього і всіх. Прообраз — есер Б. Савінков. Дуже здібний і надто самовпевнений до манії величності — Хаттаб. У примітивно-карика­турному варіанті — С.

Радуєв, у якому було багато і дешевого акторс­тва. “Дефективний” — дуже поширений типаж, який завжди при­сутній у злочинних і терористичних угрупованнях. Людина боязка, невдаха, з низькою самооцінкою, зі слабко розвинутим особистісним началом. Така людина через причетність до агресивно діючої групи, через усунення інших переборює власний страх і почуття неповноцін­ності. Caducmtt — агресивна пристрасть до насильства, вбивства, руйнування і залякування переважає над усім. Терор — основний спосіб емоційного задоволення, що викликає навіть сексуальні емо­ції, до оргазму включно. Якщо збираються разом два-три терористи або злочипці-убивці, то один з них з великою ймовірністю садист, а інший — мазохіст-камікадзе. “Мазохіст-камікадзе” — найхарак­терніший і найдавніший тип терориста. Він фігурує в багатьох істо­ричних хроніках і художніх творах (наприклад, Кирилов у “Бісах” Ф. Достоєвського). У рушійних мотивах домінує ірраціональне по­чуття провини і потяг до страждання, саморуйнування і самогубства. Самопожертва заради “високої ідеї” — фактично тільки зручне ви­правдання для реалізації прагнення до смерті. Близький з типом “зом­

1 Показовим є приклад здійснення націоналізації у Франції. На­прикінці 1950-х років державі належали майже повністю вугільна, газова, авіаційна та автомобільна галузі, частково нафтова, оборон­на, залізничний транспорт, банки та ін. У цілому держава володіла приблизно 40 % національного багатства і на її підприємствах вироб­лялося 13 % ВВП. Створення значного держсектору економіки при­вело до застосування державного середньо- і довготермінового народ­ногосподарського планування. Протягом 1947—1980 рр. Франція здійснила сім народногосподарських планів. Якщо держсектор захід­них країн одержував прямі планові завдання, то планування приват­ного сектору потребувало непрямих заходів (фіксування цін, надання

1 Здійснюючи цю політику, більшовики націоналізували все про­мислове виробництво (починаючи з майстерень, де працювало 5 осіб),

У своєму розвитку кожна капіталістична країна проходила етап “дикого капіталізму”.

Колись через нього проходила і Російська ім­перія, у складі якої перебувала Україна. Але на початку XX ст. той процес природно-історичного поступу країни був перерваний. Якщо раніше “дикий капіталізм” з’являвся у тих чи інших масштабах на низькому рівні економічного розвитку, в багатьох країнах взагалі не залишаючи після себе сліду в масовій свідомості, то теперішня ситуа­ція інша. Особливо, якщо мова йде про нашу країну або Росію з їхні­ми рівнями економіки, масштабами національних багатств, бур-

1 У сучасному динамічному світі дуже непросто стоїть проблема со­ціалізації особистості. Вона має відповідати новим умовам, тобто мо­дернізуватися. Серед показників модернізації індивіда відомий росій­ський дослідник Б.С. Єрасов називає такі показники: відкритість до нової практики як у відносинах з людьми, так і у плані освоєння но­вих виробничих навичок; зростання незалежності від влади таких традиційних факторів, як родина і релігія; віра у дієвість науки, від­хід від пасивності й фаталізму за екстремальних життєвих умов; прагнення досягти більш високого рівня освіти і професійного стату-

1 Всі сфери послуг умовно поділяються на чотири великі групи: ви­робничі (ділові і професійні, фінансові, страхові, ріелторські послу­ги); розподільчі (торгівля, транспорт, зв’язок); особисті (готельна

2 У сучасному фемінізмі є кілька основних концепцій. Серед них можна назвати такі. Ліберальний фемінізм — найсолідніший за ча­сом існування варіант, від якого веде початок фемінізм й основа жіно­чого руху. Виріс із суфражизму — боротьби жінок за виборчі й інші політичні права. Як і будь-яка ліберальна течія, відстоює принцип свободи і захисту прав людини, забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків. Його суть полягає не в боротьбі з чоловіками, а у відстою­ванні прав усіх людей та у боротьбі проти суспільних стереотипів. Чи­мало феміністок вважають, що саме ліберальний фемінізм, який пе­реміг, дуже зашкодив жінці — її завантажили “по повній програмі” і багато законів працюють проти неї.

Марксистський фемінізм — його основи були розроблені соратницями В. Леніна, зокрема А. Коллон­тай. Ключ до звільнення жінки вони вбачали в тому, щоб перекласти турботу про дітей на державу. Передбачалися заходи для звільнення працюючих жінок “від побуту” (гуртожитки, громадські їдальні, пральні й т. ін.). За такого підходу чоловік виявлявся взагалі не при справах. Він просто ходив на роботу і заробляв гроші. Ідеї мали втіли­тися в новому суспільстві, однак їхня реалізація зазнала істотної трансформації. Радикальний фемінізм — найбільш яскравий і епа- тажний напрямок. Головна ідея полягає в тому, що дискримінація

2 Наприклад, тільки у паризькі притулки для найд протягом 1772—1793 рр. було прийнято 129 143 дитини. На 1771 р. третина всіх новонароджених у Парижі відразу ж залишалася матерями у бу­динках для знайд. Від третини цих дітей відмовлялися подружні пари, для яких зайвий рот, котрий треба було годувати, часто ставав

2 Було б неправільно вважати, що в цих цивілізаціях не було тор­гівлі і морських вояжів. Китайський флот на чолі з Чжен Xe у 1405— 1433 рр. здійснив сім експедицій до Індії, на Суматру, до району Перської затоки та у Східну Африку. Нині китайці стверджують, що він відкрив Америку до того, як це зробив Колумб. Флот видатного

2 Про ставлення до однієї з головних наук, що сформувала основу становлення інформаційного суспільства, свідчить цитата із статті “Кибернетика — наука мракобесов” (наводиться мовою оригіналу, бо при перекладі втрачається “дух часу”): “В судорожных попытках ре-

1THK активно займаються політикою. Найважливішими напрям­ками діяльності THK у політичній сфері у країні базування є взає­модія і підтримка контактів з керівництвом центральних та регіо­нальних органів виконавчої, законодавчої і судової влад держав, про­відних політичних партій та громадських організацій, засобів масо­вої інформації. Це досягається шляхом ротації кадрів між THK і най­важливішими державними органами країни перебування, активної Участі корпорацій у виборчому процесі, лобіюванні інтересів ком­паній тощо. їхні представники вступають у національні асоціації

1 Економічні відносини, не опосередковані ринковим обміном, пов’язані з виробництвом продуктів і послуг і з неоплачуваною пра­

1 Події в Ірані показали, що модернізація “згори”, яка не має масо­вої соціальної бази, викликає шалений опір. Використання передо­вих технологій обробки землі може підвищити врожайність, але при

1 Для того, щоб виміряти таку готовність, Фінський центр техніч­них досліджень запропонував такі критерії: 1) базова освіта та навчан­ня (грамотність у читанні, калькуляції та наукових знаннях); 2) за­гальні вміння та знання (рівень письменності дорослих, участь у на­вчанні впродовж усього життя); 3) інвестиції в дослідження і розвиток (громадські і приватні витрати); 4) наукові та технологічні здатності (кількість дослідників, зайнятість на підприємствах середнього та вищого технологічного рівня, частка жінок, зайнятих на наукових та технологічних підприємствах); 5) використання інформації та кому­нікаційних технологій, таких як електронна комерція; 6) продуктив­на віддача від науки та технологій (кількість патентів, продуктив­ність праці); 7) підприємництво (бізнес-підприємства, започатковані на винаходах, обсяг на початку вкладених капітало-інвестицій); 8) ін­новаційні процеси (частка громадських фондів дослідження та роз­витку, які йдуть на підтримку малих та середніх підприємств, кіль­кість таких підприємств, які створюють інновації для себе або беруть участь в інноваційній кооперації з іншими); 9) інноваційні мережі (відкритість для міжнародної торгівлі, співробітництво в міжнарод­них діях, спрямованих на дослідження та розвиток); 10) соціетальні

<< |
Источник: Орлова Т.В.. Історія сучасного світу (XV—XXI століття): Навч. посіб. — K.,2008.— 552 с.. 2008

Еще по теме Примітки: