<<
>>

Німеччина в XIX ст.

За допомогою російської армії Німеччина звільнилася від фран­цузьких завойовників, але країна лишалася в кайданах абсолю­тизму та феодалізму. До складу німецького союзу входило 38 дер­жав, в тому числі й вільні міста.

Це була конфедерація формально незалежних та слабко пов’язаних між собою держав. Союзний сейм був утворений з уповноважених від окремих держав, а не народів. Після вигнання французів прусський король Фрідріх-Вільгельм III взяв відвертий курс на укріплення феодальної реакції. Помір­ковані буржуазні конституції були введені лише у трьох невели­ких саксонських герцогствах. У решті ж панувало свавілля само­держців. Лише в Бадені, Вюртемберзі, Гессен-Дармштадті та Бава­рії дворянство було менш впливовим і набирала силу буржуазія. Та її лякливість вела до засилля реакції. Лише студентство було радикально налаштованою силою, у якої визрівали волелюбні мрії. Та у серпні 1819 р. уряд Меттерлінка почав розгром студентства під приводом боротьби з тероризмом. У цілому Німеччина лиша­лася землеробською країною, 3/4 населення якої займалося сіль­ським господарством. Але вже було дозволено викуповування зем­лі, що сприяло перебудові юнкерських інтересів на капіталістичний лад, хоча поміщицьке землеволодіння ще зберігалося.

У 30-40 рр. капіталістичний розвиток Німеччини помітно при­скорився. Було скасовано митні бар’єри між німецькими держава­ми. Було створено Німецький митний союз. Це привело до утво­рення національного внутрішнього ринку. Почалася промислова революція. Розвивається пароплавний транспорт, інтенсивно фор­муються капіталістичні відносини в цілому, найбільш розвинутою в економічному відношенні виявляється Пруссія. Триває формуван­ня робітничого класу. У 40-х роках він нараховував більше мільйо­на осіб. Становище робітників стрімко погіршувалося тим же по­рядком, що і в Англії чи Франції. Робочий день сягав 15-16 годин на добу при зовсім жебрацькій платні. Особливо тяжким було стано­вище сілезьких ткачів. 4 червня 1844 р. ранком почалося їхнє беззб­ройне повстання, яке було жорстоко придушене військами. Це по­встання викликало відчутний відгук по всій Німеччині. У цей період революційні ідеї завершують своє формування. У1847 р. тяж­ка криза різко загострила становище робітників. Карл-Фрідріх-Віль- гельм IV відмовився прийняти конституцію. Ситуація надалі за­гострювалася. Німеччина опинилася на порозі революції.

4.

<< | >>
Источник: Голованов С. О.. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред. Ю. М. Алексеева. — К.: Каравела,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Німеччина в XIX ст.: