Німеччина в XIX ст.
За допомогою російської армії Німеччина звільнилася від французьких завойовників, але країна лишалася в кайданах абсолютизму та феодалізму. До складу німецького союзу входило 38 держав, в тому числі й вільні міста.
Це була конфедерація формально незалежних та слабко пов’язаних між собою держав. Союзний сейм був утворений з уповноважених від окремих держав, а не народів. Після вигнання французів прусський король Фрідріх-Вільгельм III взяв відвертий курс на укріплення феодальної реакції. Помірковані буржуазні конституції були введені лише у трьох невеликих саксонських герцогствах. У решті ж панувало свавілля самодержців. Лише в Бадені, Вюртемберзі, Гессен-Дармштадті та Баварії дворянство було менш впливовим і набирала силу буржуазія. Та її лякливість вела до засилля реакції. Лише студентство було радикально налаштованою силою, у якої визрівали волелюбні мрії. Та у серпні 1819 р. уряд Меттерлінка почав розгром студентства під приводом боротьби з тероризмом. У цілому Німеччина лишалася землеробською країною, 3/4 населення якої займалося сільським господарством. Але вже було дозволено викуповування землі, що сприяло перебудові юнкерських інтересів на капіталістичний лад, хоча поміщицьке землеволодіння ще зберігалося.У 30-40 рр. капіталістичний розвиток Німеччини помітно прискорився. Було скасовано митні бар’єри між німецькими державами. Було створено Німецький митний союз. Це привело до утворення національного внутрішнього ринку. Почалася промислова революція. Розвивається пароплавний транспорт, інтенсивно формуються капіталістичні відносини в цілому, найбільш розвинутою в економічному відношенні виявляється Пруссія. Триває формування робітничого класу. У 40-х роках він нараховував більше мільйона осіб. Становище робітників стрімко погіршувалося тим же порядком, що і в Англії чи Франції. Робочий день сягав 15-16 годин на добу при зовсім жебрацькій платні. Особливо тяжким було становище сілезьких ткачів. 4 червня 1844 р. ранком почалося їхнє беззбройне повстання, яке було жорстоко придушене військами. Це повстання викликало відчутний відгук по всій Німеччині. У цей період революційні ідеї завершують своє формування. У1847 р. тяжка криза різко загострила становище робітників. Карл-Фрідріх-Віль- гельм IV відмовився прийняти конституцію. Ситуація надалі загострювалася. Німеччина опинилася на порозі революції.
4.