Міжнародний тероризм на сучасному етапі, його суть, причини виникнення та основні регіони поширення.

Тероризм у XX ст. був піднесений окремими політичними партіями і державами до рангу повсякденної політики. Тероризм — це тяжкий кримінальний злочин з політичним контекстом, обов’язковою умовою терористів та їх дій є висування політичних вимог; позасудова розправа з противниками шляхом насильства з боку окремих осіб або організацій.

Гзловними причинами тероризму є:

• боротьба за незалежність окремих народів;

• релігійні протиріччя (християнства та ісламу) тощо;

• цивілізаційні протиріччя.

Так баскські сепаратисти в Іспанії (організація «Ета») вимагають незалежності Басконії; Ірландська республіканська армія (IPA) — відокремлення Північної Ірландії від Великої Британії; курди, що проживають у Туреччині, Ірані та Іраку — створення власної держави (Курдистан); чеченські терористи — незалежності Чечні від Росії. Існують окремі арабські терористичні організації, що виступають проти поширення на арабський світ ідеалів демократії та християнства. «Терористом №1» у світі, на думку США, був до травня 2011 р. Усама Бен-Ладен — Саудівський мільйонер, який фінансує міжнародну терористичну організацію «Аль-Каїда», та вважається організатором терористичного акту 11 вересня 2001 р. в США (убитий на весні 2011 р. американськими спецназівцями в Пакистані). В Росії «терористом №1» оголошений був чеченець ЦІаміль Басаев (убитий російськими спецслужбами 2007 p.). Під постійною загрозою чеченських терористів перебуває населення Росії, особливо на Кавказі. Так 1 вересня 2004 р. було захоплено школу у Беслані (республіка Дагестан, Росія), здійснено терористичний акт у Москві на Дубровці на спектаклі «Норд-Ост» (при проведенні антитерористичної операції в Москві загинули глядачі, отруєні газом, що застосовувався спецслужбами); 2010 p., весна - вибух в московському метро.

Найгучнішим терористичним актом початку XXl ст. стала повітряна атака на Нью-Йорк та Вашингтон 11 вересня 2001 року.

Жертвами міжнародного тероризму у XX ст. ставали не тільки монархи, керівники урядів, політичні лідери, державні чиновники, а й діячі культури, мистецтва, спортсмени і пересічні громадяни. Лише у другій половині XX ст. жертвами терору стали: Генеральний секретар OOH Д. Я. Гаммаршельд, у США — президент Дж. Кеннеді та його браг, сенатор Р. Кеннеді, борець за громадянські права Мартін Лютер Кінг, в Індії — прем'єр-міністр Індіра Ганді, її син, колишній прем'єр-міністр Раджив Ганді, король Саудівської Аравії Фейсал, прем'єр-міністр Швеції У. Пальме, президент Єгипту Анвар Садат, прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін та голова італійського уряду Альдо Mopo, спроба вбивства Папи Римського Івана Павла II.

Небезпека, що її становить міжнародний тероризм, так само як і глобальні проблеми людства, вимагають спільних дій міжнародного співтовариства, яке за всіх своїх проблем все ж із оптимізмом і надією на краще майбутнє ввійшло у нове тисячоліття.

Внесок України у поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі Українські військові виконували миротворчі функції під час збройних конфліктів:

• розмінування у Лівані;

• в 90-х рр. XX ст. під час сербо-хорватського конфлікту українці під егідою OOH підтримували мир в Боснії та Герцеговині;

• на початку XXI ст. після вторгнення американських військ до Іраку, український батальйон приймав участь у підтриманні миру в іракській провінції Васід (2003-2005).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Заповнити хронологічну таблицю

Міжнародні відносини у другій половині XX — на початку XX! ст.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначте передумови та складові частини «холодної війни».

2. Назвіть основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки.

3. Покажіть на карті основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В'єтнамська війна. Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон. Іракська кампанія).

4. Опишіть періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 1950-1960 роки.

5. Охарактеризуйте особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості.

6. Охарактеризуйте сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова. Проаналізуйте процес завершення «холодної війни».

7. Визначте причини посилення міжнародного тероризму в другій половині XX століття. Наведіть відомі вам приклади міжнародного тероризму.

8. Проаналізуйте роль регіональних конфліктів в сучасному світі.

9. Дайте власну оцінку процесу розширення НАТО на Схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку XX століття.

10. Поясніть поняття і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС, «геополітика», доктрина обмеженого суверенітету, «доктрина Брежнєва», «нове політичне мислення», «багатополюсний світ».

11. Назвіть дати «холодної війни», Паризького мирного договору, Всесвітнього дня прав людини, утворення блоку НАТО, війни у Північній Кореї, американо-в'єтнамської війни, утворення блоку ОВД, побудови Берлінського муру, Карибської кризи, Гельсінської угоди, війни CPCP в Афганістані, антитерористичноїакції американських та британських військ в Іраку, останнього розширення НАТО та країни, що увійшли до блоку.

КОНТУРНІ КАРТИ

1. Міжнародні відносини після Другої світової війни у 1945-1991 рр.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бураков Ю. Кипаренко Г., Мовчан С. Всесвітня історія: новітні часи: Підруч. для 11-го кл. серед, загальноосв. навч. закл. — Вид. 4-те, виправл. та доповн. — К.: Генеза, 2005. — С. 318-355, 387­393.

2. Газін В.П, Копилов С.А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки). Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. — K.: Либідь. — 2004. —С. 537-607.

3. Головін Ю. Ізраїль: війна і перша інтифада. Матеріали до уроку. Всесвітня історія. 11 клас // Історія України. — 2005. — №9.

4. Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. — Київ, 1995.

5. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). Навчальний посібник. — Вінниця: Фоліант. — 2003. —С. 479-503.

6. Морозов Г. И. Международный терроризм H США: экономика, политика, идеология - 1997. — № 10.

7. Савченко М. Об’єднані нації — об’єднаний світ// Історія України. — 2005. — № 41.